| Сегодня 29 апреля, понедельник |
      |
  
|
  
Какой рейтинг вас больше интересует?
|
Главная /
Каталог блоговCтраница блогера Блоґ Артема Бебика/Записи в блоге |
 |
Блоґ Артема Бебика
Голосов: 1 Адрес блога: http://artem-bebik.blogspot.com/ Добавлен: 2012-11-22 21:24:28 |
Антижарти. Постгумор. Частина 3
2013-01-31 02:59:00 (читать в оригинале)Багатенько кисню ми перетворили на вуглекислий газ відтоді, як я запостив попередні антижарти, а тим паче першу збірку постгумору.
Тому не буду затримувати голослівністю, лише скажу: приготував ще одну партію постгумору у вигляді антижартів. Ласкаво прошу до столу.
 |
| Всім постгумор, котани. |
***
- Куме, а ви знаєте, як москалі кажуть на наш борщ?
- Як?
- Борщ.
 |
| Ай молодець! |
***
Приїхала внучка до бабусі й дідуся в село. Наварили для гості смачного борщу, дістали сальця, наліпили вареників з вишнею.
Поїла внучка та й питає:
- А десерти?
- Вибач, немає.
***
- Коли ви бачите випускника філологічного факультету, що ви зазвичай йому кажете?
- Привіт.
***
Сьогодні біг за маршруткою, перечепився та впав у калюжу. Поряд проходив чоловік і сказав: "Не забився?"
***
Новий рік:
- Треба зателефонувати мамі, сказати, де я.
- Альо, мамо, я в друга.
***
- Так.
- А.
***
- Ти пив?
- Ні!
- Ану скажи "Лара у Клари вкрала корали".
- Лара у Клари вкрала корали.
***
У трамваї жінка похилого віку намагається поступитися місцем дуже худому парубкові:
- Сідай, бідолахо. Ти чого ж такий худий? Хворієш чи що?
- Ні, дякую. Я студент.
- То давай хоч пальто твоє потримаю.
- Це не пальто, це френч.
***
Мама запитує у Вовочки:
- Як справи в школі?
- Добре.
***
- Знаєш, чим карається двоєженство?
- Ні. А чим?
- Формально нічим, але Сімейний Кодекс України передбачає, що двоєженство є підставою для визнання шлюбу недійсним.
***
- Лікарю, що робити, у мене одне яйце посиніло!
- Подивимось… Ооо, хлопче, ампутувати!
Через тиждень після ампутації…
- Лікарю, що ж мені робити, у мене друге яйце посиніло!
- Подивимось… Ооо, хлопче, і це ампутувати!
Через тиждень після ампутації мужик спостерігає посиніння пеніса… Думає, піду до лікаря – ампутує, сходжу-но краще я до бабки-знахарки…
- Скажіть, ви все знаєте, у мене пеніс посинів!..
- Ну, знімай штани, подивимось! Ооо, з таким краще до лікаря.
***
Як завжди, буду радий оцінкам і критиці антижартів у коментах.
Наостанок проанонсую: готую аналітичний нарис про те, чим же є загадковий постгумор.
Антижарти. Постгумор. Частина 3
2013-01-31 02:59:00 (читать в оригинале)Багатенько кисню ми перетворили на вуглекислий газ відтоді, як я запостив попередні антижарти, а тим паче першу збірку постгумору.
Тому не буду затримувати голослівністю, лише скажу: приготував ще одну партію постгумору у вигляді антижартів. Ласкаво прошу до столу.
|
| Всім постгумор, котани. |
***
- Куме, а ви знаєте, як москалі кажуть на наш борщ?
- Як?
- Борщ.
|
| Ай молодець! |
***
Приїхала внучка до бабусі й дідуся в село. Наварили для гості смачного борщу, дістали сальця, наліпили вареників з вишнею.
Поїла внучка та й питає:
- А десерти?
- Вибач, немає.
***
- Коли ви бачите випускника філологічного факультету, що ви зазвичай йому кажете?
- Привіт.
***
Сьогодні біг за маршруткою, перечепився та впав у калюжу. Поряд проходив чоловік і сказав: "Не забився?"
***
Новий рік:
- Треба зателефонувати мамі, сказати, де я.
- Альо, мамо, я в друга.
***
- Так.
- А.
***
- Ти пив?
- Ні!
- Ану скажи "Лара у Клари вкрала корали".
- Лара у Клари вкрала корали.
***
У трамваї жінка похилого віку намагається поступитися місцем дуже худому парубкові:
- Сідай, бідолахо. Ти чого ж такий худий? Хворієш чи що?
- Ні, дякую. Я студент.
- То давай хоч пальто твоє потримаю.
- Це не пальто, це френч.
***
Мама запитує у Вовочки:
- Як справи в школі?
- Добре.
***
- Знаєш, чим карається двоєженство?
- Ні. А чим?
- Формально нічим, але Сімейний Кодекс України передбачає, що двоєженство є підставою для визнання шлюбу недійсним.
***
- Лікарю, що робити, у мене одне яйце посиніло!
- Подивимось… Ооо, хлопче, ампутувати!
Через тиждень після ампутації…
- Лікарю, що ж мені робити, у мене друге яйце посиніло!
- Подивимось… Ооо, хлопче, і це ампутувати!
Через тиждень після ампутації мужик спостерігає посиніння пеніса… Думає, піду до лікаря – ампутує, сходжу-но краще я до бабки-знахарки…
- Скажіть, ви все знаєте, у мене пеніс посинів!..
- Ну, знімай штани, подивимось! Ооо, з таким краще до лікаря.
***
Як завжди, буду радий оцінкам і критиці антижартів у коментах.
Наостанок проанонсую: готую аналітичний нарис про те, чим же є загадковий постгумор.
Конкурс шведингу в Миколаєві
2012-12-20 02:56:00 (читать в оригинале)От знаєте, як воно інколи буває - сидиш собі та й не відаєш, що навколо твориться. І думаєш безнадійно - Биколаїв, Нарколаїв, геть нічого цікавого не відбувається. Вибачте, однак я вимушений розвіяти ваші ілюзії - наразі говоритимемо про місцевий кінематограф.
На минулих вихідних у Миколаєві проходила визначна (для декого) подія - швединг, яку я не міг оминути увагою та, звісно ж, узяв участь.
Перш за все поясню, що воно таке:
Швединг - це створення саморобних ремейків на відео. Термін був вигаданий французьким режисером Мішелем Ґондрі у фільмі "Перемотка" ("Be Kind Rewind").
Арт-Оптимісти". І цього року організатори заходу поставили за мету зйомку переробок різноманітних музичних кліпів.
На все про все команди мали 2 доби: конкурс стартував у п'ятницю о 19:00, а вже готовий результат, свіженькі шведингокліпони орги приймали в неділю о 19:00. Наступного ж дня, у понеділок о 17:00 (вельми незручний час, мінусую), запровадили показ ремейків у "Мультиплексі" (це кінотеатр миколаївський такий, якщо що), підводили підсумки та, власне, визначали переможців методом голосування глядачів (за таку концепцію плюсую).
***
Перше місце посіла команда миколаївських хезеемщиків "Святий Себастіян", котра зняла ремейк на кліп Queen - I Want to Break Free - і, як на мене, посіла заслужено: майстерна постановка, харизматичний головний герой, влучний вибір кліпу (до речі, ми самі думали його взяти, але хлопці нас випередили).
***
Друге місце. Оце вони розгулялися (базарю). "Вони" - це "Rat Zeppelin", які покреативили на декструктивно-іронічний манер, взявши за точку опори кліп Fatboy Slim - Push the Tempo. Чесно кажучи, реготав упродовж усього перегляду, а оскільки відео показували першим, то приблазнюватий настрій мені було забезпечено на весь шведингосеанс.
***
Третє місце: особливої оригінальності я не помітив, позаяк відхід від першоджерела, себто кліпу Oren Lavie - Her Morning Elegance, мінімальний; та й поугорати я прийшов, а не ваніллю завантажуватися (це лише моя думка, не зважайте), проте за режисуру, монтаж і витримку команді "Нічна зміна" ставлю твердий
***
Врешті-решт доплентався до команди "Г.Ц.П.", учасником котрої я й був. Наша переробка кліпу Prodigy - Smack My Bitch Up посіла скромне п'яте місце, що, безсумнівно, обернулося приємною несподіванкою.
Від себе додам, що процес створення ремейку справив на мене неабияке враження, увімкнув mode "піднесення", дав нагоду познайомитися/поспілкуватися з цікавими людьми та подарував небуденний досвід. На даний момент гадаю, що з радістю зніматимуся й надалі у подібних творіннях сірого міста корабелів.
Якщо маєте чим поділитися стосовно даного шведингу - ласкаво прошу відписуватися в коментах.
Конкурс шведингу в Миколаєві
2012-12-20 02:56:00 (читать в оригинале)От знаєте, як воно інколи буває - сидиш собі та й не відаєш, що навколо твориться. І думаєш безнадійно - Биколаїв, Нарколаїв, геть нічого цікавого не відбувається. Вибачте, однак я вимушений розвіяти ваші ілюзії - наразі говоритимемо про місцевий кінематограф.
На минулих вихідних у Миколаєві проходила визначна (для декого) подія - швединг, яку я не міг оминути увагою та, звісно ж, узяв участь.
Перш за все поясню, що воно таке:
Швединг - це створення саморобних ремейків на відео. Термін був вигаданий французьким режисером Мішелем Ґондрі у фільмі "Перемотка" ("Be Kind Rewind").
Арт-Оптимісти". І цього року організатори заходу поставили за мету зйомку переробок різноманітних музичних кліпів.
На все про все команди мали 2 доби: конкурс стартував у п'ятницю о 19:00, а вже готовий результат, свіженькі шведингокліпони орги приймали в неділю о 19:00. Наступного ж дня, у понеділок о 17:00 (вельми незручний час, мінусую), запровадили показ ремейків у "Мультиплексі" (це кінотеатр миколаївський такий, якщо що), підводили підсумки та, власне, визначали переможців методом голосування глядачів (за таку концепцію плюсую).
***
Перше місце посіла команда миколаївських хезеемщиків "Святий Себастіян", котра зняла ремейк на кліп Queen - I Want to Break Free - і, як на мене, посіла заслужено: майстерна постановка, харизматичний головний герой, влучний вибір кліпу (до речі, ми самі думали його взяти, але хлопці нас випередили).
***
Друге місце. Оце вони розгулялися (базарю). "Вони" - це "Rat Zeppelin", які покреативили на декструктивно-іронічний манер, взявши за точку опори кліп Fatboy Slim - Push the Tempo. Чесно кажучи, реготав упродовж усього перегляду, а оскільки відео показували першим, то приблазнюватий настрій мені було забезпечено на весь шведингосеанс.
На жаль, не знайшов їхній відос на ютюбі. Якщо хтось заллє - відпишіть мені, вставлю на законне місце.
***
Третє місце: особливої оригінальності я не помітив, позаяк відхід від першоджерела, себто кліпу Oren Lavie - Her Morning Elegance, мінімальний; та й поугорати я прийшов, а не ваніллю завантажуватися (це лише моя думка, не зважайте), проте за режисуру, монтаж і витримку команді "Нічна зміна" ставлю твердий
***
Врешті-решт доплентався до команди "Г.Ц.П.", учасником котрої я й був. Наша переробка кліпу Prodigy - Smack My Bitch Up посіла скромне п'яте місце, що, безсумнівно, обернулося приємною несподіванкою.
Від себе додам, що процес створення ремейку справив на мене неабияке враження, увімкнув mode "піднесення", дав нагоду познайомитися/поспілкуватися з цікавими людьми та подарував небуденний досвід. На даний момент гадаю, що з радістю зніматимуся й надалі у подібних творіннях сірого міста корабелів.
Якщо маєте чим поділитися стосовно даного шведингу - ласкаво прошу відписуватися в коментах.
Інтерв'ю з Артемом Бебиком на Nikolaev City
2012-12-09 19:09:00 (читать в оригинале)Інтерв'ю зі мною розмістили на сайті Nikolaev City. Просто перепощу його тут.
***
Артем Бебик: постмодерністська (не)серйозність
Мистецтво споглядає людей. Воно втілює в собі експерименти свідомості автора, виводить нас із старих рамок і ставить в нові, кидає сприйняттю виклик нестандартною формою і різким змістом. Минуле сторіччя навчило нас милуватися порожнечею білих аркушів паперу, вдивлятися в чорні квадрати і цінувати філософське безглуздя абсурду. Не відомо, коли постмодерн вперше дістався Миколаєва, але наразі сприймається вельми позитивно. Молодий миколаївський літератор Артем Бебик розповів, як він творить, антижартує і насолоджується безмежністю порожнечі реальності.
Кореспондент: Отже, коли ти почав цікавитися літературною творчістю?
Артем: Я в дитинстві любив читати, захоплювався фантастикою та фентезі. Згодом почав писати прозу, у мене навіть чотири глави роману є. Серйозно займатися літературою я вирішив два роки тому, зараз є плоди – мої твори опублікували у збірнику «Золота Арфа».
Кореспондент: Якого напряму творчості дотримуєшся?
Артем: Я наліпив ярличок «постмодернізм», але з маркетологічною метою. Він добре характеризує мою творчість – тобто всього потроху. Я не розділяю поезію чи прозу, це знову ж таки просто ярлики для розуміння іншими людьми. Я пишу просто текст, літери, де є певна ритміка. Однак, якщо казати стандартно: використовую переважно формат верлібру.
Кореспондент: Розкажи про свої «антижарти»!
Артем: Антижарти – це стьоб над гумором, який вже приївся, себто такий собі «постгумор». Це жарти, в яких смішна частина замінена на побутову. Мої антижарти – це переважно переробки відомих анекдотів, де побутове подекуди є дещо абсурдним, але воно все одно побутове. Наприклад:
- Як називається мусульманин за штурвалом літака?
- Пілот.
На зборах щирих українців:
- Шановне товариство, серед нас є москалі?
- Ні!
- Точно нема?
- Точно нема!
- Дякую за інформацію.
Кореспондент: Де береш натхнення для творчості?
Артем: Мене надихає музика. Також - чужа літературна творчість, адже постмодернізм – це цитування, позичання якихось образів у попередників (для подальшої деконструкції). Ще – жіноча врода. І медитація - проте я не вважаю її банальним сидінням у позі лотоса, натомість - це розмірковування над буттям, спроби розчепити реальність на атоми та намагання осягнути порожнечу (так звана "медитація на порожнечу"). Як сказала одна мудра людина: "Це важко осягнути, втім і не треба", однак порожнеча - якщо коротко – це об'єктивна реальність, відокремлена від нашого сприйняття. Я це розумом розумію, але осягнути і прийняти поки що не вдалося. І ледь не забув - мене ще, звісно ж, надихає Інтернет, куди ж без цього інформаційного наркотику.
Кореспондент: Нещодавно ти зачитував твір «Коротке кохання», в якому кожне слово починається з літери «К». Що це значить?
Артем: Колись в Інтернеті я читав історію про Богдана Косіва, твір власне йому і присвячений. Їхав Богдан із іноземними друзями в потязі і казав, що наша мова – найкрутіша. Щоб це довести, він зачитав оповідання на букву «П», потім – вірш, де так само всі слова на букву «С». У мене виникла думка трошки підіграти йому. Сюжет тут – банально побутовий, я хотів звернути увагу на форму.
Уривок з «Короткого Кохання»:
Кмабуть, к’я кстав каж кчервоний квід ксорому кта клюті: "Кале кж..." Кне квстиг кдоговорити, кбо кодна кз кних кдістала кніж кі кпирнула кмене кілька кразів ку кживіт. Кдівчина кпоклала кзброю кназад кдо ксумочки, кі кподружки кпішли ксобі кдалі.
Кореспондент: Були ще якісь експерименти з формою творчості?
Артем: У мене є вірш «Крапка». Він власне з крапки і складається. Що найцікавіше, я його читав на літературному вечорі останнім віршем. Прочитав, як крапка читається в тексті - тобто ніяк, помовчав просто. Ще я люблю повторення слів. Слова – це лише набір літер, і я намагаюсь людям про це нагадати, читаю одне і те саме слово з різною інтонацією. Я така людина, що не люблю дуже серйозне ставлення до чогось, в тому числі - до поезії, прози, мистецтва...
Кореспондент: Чим займаєшся окрім літератури?
Артем: Я раніше музикою займався, майже чотири роки грав у гурті NoiZeless та інших проектах на ударних. Потім покинув, і одна з причин – тому, що хотів приділити більше уваги та часу заняттю літературою. Зараз ми з друзями досі інколи збираємось пограти для себе. Ще я працюю, веду блог (artem-bebik.blogspot.com), з людьми спілкуюсь. Наразі я би назвав своє життя умиротворенним - просто живу, як хочеться, намагаюся насолодитися миттю, бо нічого окрім теперішнього моменту й не існує. Минуле - це спогади, майбутнє - це здогадки. Не люблю складати плани на майбутнє - від них лише розчарування.
Кореспондент: Завжди українською мовою розмовляєш?
Артем: У мене немає російської крові, але раніше я розмовляв на миколаївському діалекті російської мови. Подумав, чому б не розмовляти українською? Зараз переходжу на російську тоді, коли до мене звертаються росіяни, які української не розуміють. До речі, мені не подобається слово “суржик”, воно існує, щоб виокремити та принизити певну категорію людей. По суті, мова не знає кордонів, тому я й лінгвістично експериментую: у мене і суржик є, і різноманітний сленг, і азірівка, і нецензурщина.
Кореспондент: Як ставишся до політики?
Артем: Люди гроші заробляють, можна так сказати. Не думаю, що політику може змінити звичайний народ (хіба що знищити). Це – внутрішньокланові ігри “еліти”.
Кореспондент: В творах ти часто використовуєш ненормативну лексику. Наскільки для тебе це важливо?
Артем: Це ж просто слова. У людей щодо них є упередження, у мене немає. Я би не сказав, що використовую їх заради епатажу, але це - частина лексикону, якої я не соромлюся. Якщо якесь слово хочеться написати, я його пишу, а люди потім дивуються і обурюються. Але ж мистецтво нікому нічого не повинне.
Кореспондент: Розкажи про проект “Постмодерністські Уроки”(vk.com/postmodernist_lessons)
Артем: У мене з собою завжди є блокнот, куди я записую якісь думки. Згодом я вирішив викладати думки та ідеї в форматі афоризмів в Інтернет. У цієї групи вже понад 700 підписників.
Кореспондент: Що думаєш про літературний рух в Миколаєві?
Артем: Він слабенький, але його можна активізувати. Ситуація з виданнями дуже погана – це проблема для прозаїків, а поети можуть ходити на літературні вечори, які проводяться. Мені до вподоби їх хаотичний формат, це не мають бути “совкові” заходи, де всі сидять з рівними спинами і хлопають по команді. На жаль, у нас немає літературних об’єднань, де люди б збиралися за літературними напрямками і робили щось разом. Також недостатнє висвітлення у пресі – лише кілька статей в місцевих ЗМІ, хоча це вже добре. Щодо миколаївських літераторів, мені подобається поезія Романа Неграмотного, Олега Дороша і божевільна проза Тані Грачової.
Блог Артема Бебика: artem-bebik.blogspot.com
Публічна сторінка вконтакті: vk.com/artem_bebyk
Проект “Постмодерністські Уроки”: vk.com/postmodernist_lessons
Твітер: twitter.com/artem_bebik
Автор: Ксения Демченко
Источник: Nikolaev-City
Тэги: антижарти, артем, бебик, микола, поез, постгумор, постмодерн, проза, сучасна, укра
Постоянная ссылка
Категория «Ню»
Взлеты Топ 5
 | ||
|
+143 |
146 |
IllAIR |
|
+123 |
143 |
GetProfit |
|
+116 |
124 |
antonesku |
|
+111 |
126 |
Melipomena |
|
+108 |
125 |
Agnoia |
Падения Топ 5
 | ||
|
-2 |
48 |
В трусиках |
|
-2 |
22 |
СюНя_СоЛныШкА |
|
-3 |
14 |
Sebastian_Valmont |
|
-3 |
17 |
xpyctal |
|
-3 |
24 |
I have been here before |
Популярные за сутки
Загрузка...
BlogRider.ru не имеет отношения к публикуемым в записях блогов материалам. Все записи
взяты из открытых общедоступных источников и являются собственностью их авторов.
взяты из открытых общедоступных источников и являются собственностью их авторов.