Сегодня 13 мая, понедельник ГлавнаяНовостиО проектеЛичный кабинетПомощьКонтакты Сделать стартовойКарта сайтаНаписать администрации
Поиск по сайту
 
Ваше мнение
Какой рейтинг вас больше интересует?
 
 
 
 
 
Проголосовало: 7273
Кнопка
BlogRider.ru - Каталог блогов Рунета
получить код
ФАСТІВСЬКИЙ БЛОГ
ФАСТІВСЬКИЙ БЛОГ
Голосов: 1
Адрес блога: http://fastivblog.blogspot.com/
Добавлен: 2013-02-21 18:05:24
 

Пришивальницькі пілоти - герої українського неба

2013-04-06 14:09:00 (читать в оригинале)

Коли брав до рук книгу Ярослава Тинченка «Герої українського неба. Пілоти Визвольної війни 1917-1920 рр» київського видавництва «Темпора» 2010 року випуску, ніколи б не подумав, що знайду у ній матеріал про наших пришивальницьких пілотів. Мало того, у книзі серед великої кількості фото українських пілотів, які перебували на службі УНР та ЗО УНР протягом 1917-1921 років, є декілька фото уродженця Пришивальні Лева Олександровича Скурського (1889 р.н.) - хорунжого Армії УНР, військового льотчика Військово-повітряної фльоти УНР. Як для краєзнавця, це була просто справжня знахідка, тим більше, що у книзі автор вказав номер архівно-слідчої справи Л.О.Скурського і далі навести про нього довідки було вже нескладною справою. Отже, хто ж він, один із найкращих і найдосвідчених українських пілотів періоду визвольних змагань 1917-1920 років, яким його вважали бойові побратими, польські і французькі військовики. Всього, звичайно, на невеличкій газетній площі про нього не розповіш. Але, частково допоможуть нам це зробити матеріали архівно-слідчої справи 1930 року на Л.О.Скурського в ЦДАГОУ бо на свою голову він, як і багато інших українських емігрантів, піддався у 1923 році на відповідну більшовицьку агітацію, повернувся до Радянської України і через декілька років був репресований.

Стратегічний бомбардувальник «Цепелін Штаакен» XIV Р. 70/18 з українськими розпізнавальними знаками, інтернований у Румунії у жовтні 1919 року. На борту намальовано білий тризуб, блакитні серійний № та абревіатура назви німецької авіаційної компанії «D.L.R.» — «Deutsche Luft-Rederei». На літаку є ще один розпізнавальний знак (жовтий тризуб) на правій консолі нижнього крила бомбарду­вальника і відповідно на лівій - синій.

Певний час служив в авіації Української Держави Гетьмана П.Скоропадського. Згодом після перемоги Директорії у внутрішньоукраїнському протистоянні, почав з січня 1919 року служити льотчиком Особливого авіаційного загону Осадного корпусу Дієвої армії УНР. Протягом 1919 р. служив у 4-му авіаційному загоні Дієвої армії УНР, здійснював неодноразові повітряні операції проти більшовиків, причому в червні 1919 року наказом по авіації за бойові заслуги та вдало
Уродженець с.Пришивальні Л.О.Скурський. Фото взято з архівно-слідчої
 справи льотчика 1930 року
проведені повітряні розвідки дістав високий військовий ранг хорунжого. Бойовий стан авіації Української Народної Республіки у середині серпня 1919 р. був за показами Л.Скурського таким: - 3-й авіазагін (командир осавул Федорів): 9 старшин, 16 козаків, 1 рушниця, 2 коня, 4 кулемети, 1 легкове та 1 вантаж¬не авто, 2 літаки; - 4-й (сотник Наконечний): 8 старшин, 74 козаки, 10 рушниць, 2 кулемети, 1 легкове та 1 вантажне авто, 6 літаків, - 5-й (поручик Шеремецинський): 10 старшин, 79 козаків, 12 рушниць, 14 кулеметів, 2 легкових авто, 4 літаки; - 1-й Запорізький (сотник Жаховський): 3 старшини, 31 козак. Найбільш боєздатним серед вказаних був, якраз, 4-й бойовий авіазагін, де служив льотчик Лев Скурський. Загін з квітня 1919 р. безперервно здійснював успішні бойові операції проти більшовиків і саме авіанальоти українських льотчиків неодноразово зривали наступи Червоної Армії на цій ділянці фронту. У архівно-слідчій справі Лев Скурський під час допитів зазначав: «Служа летчиком в авиации в армии УНР, я принимал участие в следующих боях: Налет на ст. Шепетовка в конце апреля или в начале мая 1919, в то время наш 4 авиаотряд находился в Здолбунове. В то время большевики вели наступление. Брат мой Петр в зто время уже был со мной в 4 отряде, но участия в бою не принимал. Следующий бой, в котором я принимал участие, зто бой под г. Староконстантиновьм в июне 1919 г., откуда большевики вели наступление на Проскуров. Наш авиаотряд в то время находился в Каменец-Подольске, где шла борьба за командование отрядом... В августе 1919 нас перебросили на Деникинский фронт. Боев мне не приходилось иметь, но разведки вел в районе Голты и Балты над Днестром до Помошной. Отряд в зто время стоял на ст. Кодьма. Под напором Деникинцев мы отступали в Проскуров, зто было в ноябре 1919 г.». Коли Армія УНР відступила на Поділля, з дозволу командування Л.Скурський полишив на деякий час загін і до квітня 1920 р. приватно мешкав у свого тестя у Кам'янець-Подільському (з дочкою якого Софією Іллівною Вавіловською одружився). У той час з утриманням авіаформувань у Уряду УНР були великі матеріальні проблеми. Вистачало і аварій. Наприклад, як у випадку з стратегічним бомбардувальником «Цепелін Штаакен» XIV Р 70/18, переобладнаним під транспортний літак. Цей літак 19 вересня 1919 року вилетів з Кам'янця-Подільського, але невдовзі здійснив вимушену посадку біля містечка Крештинешти у Північній Буковині. Посадка закінчилася аварією і літак було сильно пошкоджено. На борту літака, як виявилося, в якості пасажирів знаходились міністр пропаганди УНР Лозанівський та його заступник — журналіст Петро Бензя. Перший з них отримав важкі тілесні пошкодження, а другий загинув. Натомість, літак румунська влада просто конфіскувала, не маючи відповідних договорів з УНР. На початку 1920 року у Камянці-Подільському поновило роботу Військове міністерство УНР, яке 19 березня 1920 року сформувало свою нову управу Повітряного флоту УНР Начальником її став полковник Віктор Павленко, його помічником - сотник Олександр Жаховський. Аби швидко створити нові авіачастини, з закордонних відряджень було терміново відкликано найкращих військових льотчиків. У квітні 1920 р. за наказом Військового міністерства УНР, яке досягло відповідної угоди з поляками, виїхав до Варшави і Л.Скурський, де мала формуватись 1-а Запорізька авіаескадрилья Армії УНР ( серед її техперсоналу служив і брат Льва Скурського Петро, який мав на цей час величезний досвід у роботі з моторами та іншим приладдям). Але військові події в самій Україні розвивалися дуже швидко, тому у складі свого 1-го бойового авіаційного загону ескадрилії йому довелося брати участь у повітряних бойових операціях проти Червоної армії вже в останні часи взяття нею повного контролю над українською територією у листопаді 1920 року. І саме Л. Скурський найбільше відзначився хоробрістю і кмітливістю у згаданих повітряних боях. На своєму літаку німецького типу «Альбатрос», що у вересні 1920 року поступили на озброєння 1-ї Запорізької авіаційної ескадрилії, він неодноразово успішно вилітав у розташування радянських військ у районі лінії Могилів-Подільський-Меджибож-Жмеринка з метою розвідки та бомбардування. Його військовий авторитет серед колег ставав більшим і більшим. Після інтернування Армії УНР на польській території Л.Скурський здійснив переліт з Ярмолинців до Львова. Потім був відправлений у містечко Бидгощ, куди у той час прибула вся 1-а Запорізька авіаційна ескадрилья. Згодом полишив армію і у тому ж 1922 році перейшов працювати на місцевий завод «Блюмве». Але довго не пропрацював. Причина цього вище вже вказувалася, тому 1 лютого 1923 він був відправлений у табір для осіб, що бажали повернутися до СРСР у Повзонках (Варшава), а 13 квітня 1923 року відбув на батьківщину. Після повернення намагався влаштуватися на завод «Ремвоздух» № 6 у Києві, але по 3 днях роботи був звільнений. Довго перебивався випадковими заробітками і лише 10 листопада 1926 року, нарешті, влаштувався мідником на нововідкритий завод «Червоний Жовтень» у Фастові. Працював собі і не підозрював, що на нього вийде НКВС з доносів інших колишніх авіаторів. При обшуку у нього знайшли колишню мапу Київського району Особливого авіаційного загону Осадного корпусу полковника Є. Коновальця, що дислокувався у 1919 році на летовищі на ст. Пост-Волинський, і інші старі цікаві «крамольні документи». Тому, щонайменше 3 роки його тримали на допитах у казематах НКВС і щонайгірше - у матеріалах справи відсутні дані про його долю. Але, передбачити її у часи сталінських репресій і зачисток народу не важко. Згаданий же брат Скурського, Петро Олександрович, що у 1920-1922 роках був мотористом 1-ї Запорізької авіаескадрилії, після інтернування у Польщі одружився з місцевою мешканкою і повертатися на батьківщину відмовився. Хоча у 1930 році був заарештований органами ДПУ й там під час масової спецоперації захоплень колишніх білогвардійців. Був засуджений на 5 років позбавлення волі, 23.10.1934 року достроково звільнений за заліком трудоднів і від'їхав до Черкас, після чого його доля невідома.

Мондзелевський Е.А., історик-краєзнавець, голова Фастівської «Просвіти» 

Фастів Інфо

Тэги: видатн, визвольних, змагань, просв, фаст

 


BlogRider сегодня
Сообществ
1309
Самый-самый блог
Блогер ЖЖ все стерпит
ЖЖ все стерпит
по количеству голосов (152) в категории «Истории»
Изменения рейтинга
Категория «Знаменитости»
Взлеты Топ 5
+241
251
_Kicker_
+215
255
Zoxx.ru - Блог Металлиста
+214
302
shocvideo
+203
257
Ка-фе - фрик - интернет - кафе в RSS
+199
256
Сериал "Универ" - комедийный сериал на ТНТ
Падения Топ 5
-2
46
Бабка-ежка
-2
55
I_want_be_loved
-3
54
CadburRy
-3
45
Темы_дня
-4
60
Моя Свобода и Любовь
Главные темы
Популярные за сутки

300ye 500ye all believable blog bts cake cardboard charm coat cosmetic currency disclaimer energy finance furniture house imperial important love lucky made money mood myfxbook poetry potatoes publish rules salad seo size trance video vumbilding wardrobe weal zulutrade агрегаторы блог блоги богатство браузерные валюта видео вумбилдинг выводом гаджеты главная денег деньги звёзды игр. игры императорский календарь картинка картон картошка клиентские косметика летящий любить любовь магия мебель мир настроение невероятный новость обзор онлайн партнерские партнерских пирожный программ программы публикация размер реальных рубрика рука сайт салат своми событий стих страница талисман тонкий удача фен феншуй финансы форекс цитата шкаф шуба шуй энергия юмор 2009


Загрузка...Загрузка...
BlogRider.ru не имеет отношения к публикуемым в записях блогов материалам. Все записи
взяты из открытых общедоступных источников и являются собственностью их авторов.