Починаючи з 1917 року,радянська влада прививала народу аксіому «Людина – господар природи». Відповідно до якої більшість і поводилась. Потрібні дерева для будівництва? Будь-ласка! І ніхто не задумувався, що, можливо, цим деревам більше 100 років, що їх залишилось дуже мало. Можна отримати круглу копієчку з продажу перших квітів, дарма що вони занесені до Червоної книги, будемо [...]

"Петлюрівський вагон" — так називають його у Фастові. Офіційна назва – "Музей-вагон злуки УНР та ЗУНР". Цей невеличкий музейчик давно вже має місце поруч із будівлею Фастівського залізничного вокзалу. Восьмий день весни 2014 ознаменувався встановленням банера з назвою на тому боку вагону, котрий видно з проїжджаючих електричок та поїздів. Банером-назвою заопікувалися і прикріпили на музей учасники клубу військово-історичної реконструкції "Чота пішої розвідки 3-ї Залізної дивізії Армії УНР" та військово-історичного клубу "Повстанець".
  Директор музею пан Едуард Мондзелевський, історик за фахом і голова Фастівського міського осередку "Просвіта" ім.Т.Г.Шевченка за покликанням: "Музей пережив різного штибу чиновників, мені доводиться знаходити компроміси, підходи до тих чи інших людей, бо вхід до музею безкоштовний, а електроенергія небезкоштовна тощо. Нещодавно дах вагона перекрили, підремонтували трішки.. Тепер ось банер, дякую, хлопці допомогли. От добитися б іще, аби поїзди зі Львова зупинялися на станції "Фастів"..." — із сумною посмішкою озвучив свою мрію директор. Музей відображає той історичний період України загалом і міста Фастова зокрема, коли Україна в дні своєї Незалежності, у грудні 1918 року, підписала акт злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Ця знаменна подія відбулася саме на залізничній станції "Фастів". Нині пан Едуард робить нові стенди для оформлення музею всередині. Справжній патріот, він чудово знає період історії, яким займається. Де в чому іноді радиться з хлопцями-реконструкторами, які світлини й документи краще помістити під скло, як найкраще оформити "Український куточок", щоб він був автентичним, максимально схожим на місце, в якому підписувався "Акт Злуки".

Фотозвіт про подію:
 
Сайт музею

Джерело

 Нашою газетою вже повідомлялося, що місцеві організації Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка і Народного руху України взяли громадське шефство на курганом «Переп’ят» поблизу с.Фастівець, на якому під час археологічних розкопок у 1846 році працював легендарний Тарас Григорович Шевченко.

 В останні роки стало вже доброю традицією, коли після основних заходів вшанування пам’яті Кобзаря у Шевченківські дні просвітяни з рухівцями організовують виїзди безпосередньо на курган, проводять там мітинги, літературні читання та інші заходи. Курган отримує «друге дихання», бо це історичне місце тривалий час постійно руйнувалося, що не могло не непокоїти патріотичну громадськість краю.

 З 2007 року Фастівська «Просвіта» і Фастівський Рух постійно піднімають це питання для громадського обговорення та здійснюють заходи щодо припинення наруги над історичною пам’яттю про Кобзаря. За їх клопотанням Фастівецька сільська влада ухвалила рішення про створення меморіального комплексу «Переп’ят» ім. Т.Г.Шевченка і здійснила заміну розламаного пам’ятного знаку на кургані. Але далі справа не пішла, не дивлячись на запевнення районної влади навести на території кургану відповідний лад. Нині нею називаються нові дати реалізації своїх планів, але час йде, а проекти залишаються проектами. Зазначимо, що особливо непокоїв просвітян і рухівців той факт, що абсолютна більшість мешканців Фастівщини і жоден водій, який рухається на своєму авто трасою Фастів-Митниця ніколи без підказки не скаже про те, куди веде поворот дороги у поле за селом Фастівець. Бо, на превеликий жаль, донині не було жодного стенду, жодного автомобільного знаку на трасі з відомостями про те, що колись тут ступала нога Великого Кобзаря. Це таким повинно бути наше відношення до Переп’яту? Що казати, сумно споглядати на те, як це святе місце знаходиться далеко не в тому стані, якого потребує належна пам’ять про Тараса Григоровича Шевченка та й, взагалі, про будь-який визначний історичний об’єкт на Фастівщині.


Цьогоріч, фастівські просвітяни, рухівці і члени міської організації ВО «Свобода» спробували трішки виправити вищезгадане становище, організувавши декілька разів чималий власний «десант» з граблями, пилками, лопатами і новими саджанцями на Переп’ят. Робота кипіла на ньому добре, в якій брав участь не один десяток людей. Прибирання сміття на території Переп’яту, копання клумб біля пам’ятного знаку для висадки чорнобривців, видалення старих сухих та посадка нових дерев і кущів калини, ліквідація стихійних сміттєзвалищ у лісосмузі та уздовж дороги на курган силами вищезазначених громадсько-політичних організацій стали вже традиційними атрибутами їх діяльності. Та й роботу цю їх члени виконували сумлінно, відчуваючи свій громадянський обов’язок перед Тарасом Григоровичем Шевченком, Україною і рідним краєм.

Слід зазначити також, що завдяки «Свободі» на території кургану був поновлений інформаційний стенд з розповіддю про часи перебування Кобзаря на Фастівщині. А наприкінці липня біля повороту до кургану зусиллями «Просвіти», Руху і «Свободи» було встановлено символічний верстовий стовп-путівник на трасі Фастів-Митниця з відповідними позначками основних місць перебування Кобзаря від місця народження у Моринцях до місця захоронення за заповітом у Каневі. Центральним вказівником, звичайно ж, є той, що вказує шлях на Переп’ят. Безпосереднім виконавцем знаку є просвітянин-краєзнавець Володимир Іванович Дросенко, завдяки копіткій праці якого ця гарна ідея воплотилася у реальність. Саме таким чином, як ми бачимо, громадськість намагається долучити мешканців Фастівщини до більш детального вивчення історії свого краю і її належного пошанування.


До речі, як ми вже писали, Громадським комітетом Фастівщини з відзначення 200-річчя від Дня народження Т.Г.Шевченка (що утворився 7 квітня цього року і куди входить низка патріотичних громадсько-політичних організацій міста і району) вже в найближчий час планується при в’їзді до кургану встановити відповідний пам’ятний знак з меморіальною табличкою, аби відвідувачі знали, на якому святому місці вони перебувають.

Бо саме на кургані патріотична громадськість Фастівщини планує провести основні заходи до ювілейної річниці від Дня народження Кобзаря у наступному році. До цієї дати також готується випуск цікавих історичних буклетів і матеріалів про Перепетове поле та село Фастівець, проведення відповідних культурно-мистецьких заходів згідно ухваленого раніше плану роботи комітету (редакцією нашої газети він друкувався у №32).

Фастів Інфо

Зусиллями Фастівської «Просвіти» на храмове свято св.Петра і Павла в селі Волиця Фастівського району біля новозбудованої одноіменної церкви, яка належить УПЦ Київського Патріархату, було встановлено кам’яний пам’ятний знак з меморіальною таблицею жертвам гонінь на церкви, комуністичних репресій і голодомору 1932-1933 років.