Начни утром с нами МАКСИМУМ - ЭТО МАКСИМУМ УСПЕХА! Голосов: 1 Адрес блога: http://potapenko.hiblogger.net/ Добавлен: 2010-05-15 16:02:20 блограйдером maxi4u

Обои для рабочего стола

2011-10-31 19:59:45 (читать в оригинале)

Издавна каждый человек стремится к совершенствованию окружающего мира, включая даже самые мелкие детали быта. Персональный компьютер сегодня для многих стал такой же неотъемлемой частью быта, как и другие бытовые приборы, без которых мы уже не мыслим своего существования. Огромное количество времени мы проводим сидя за компьютером, и нам, при этом хочется чувствовать себя уютно и комфортно. В этом нам поможет улучшение его внешнего вида, использование красивых заставок с изображением того, что нам нравится. Для одних – это могут быть цветы, для других – любимые животные, а для некоторых автомобили.

Самым главным условием красоты интерфейса нашего компьютера являются обои для рабочего стола . Красивая картинка придаст вам хорошее настроение и поможет сохранить вам его в течении всего рабочего дня.

---

якосьТак

2011-10-31 19:56:16 (читать в оригинале)

Читать дальше...

---

а в случае срочного переливания им перельют козерога с водолеем

2011-10-31 19:56:14 (читать в оригинале)

факт.

---

«Крышуемых» вице-губернатором Севастополя Сергеем Живодуевым предпринимателей заставят платить за вывоз мусора ( документ).

2011-10-31 19:53:20 (читать в оригинале)

«Крышуемых» вице-губернатором Севастополя Сергеем Живодуевым предпринимателей заставят платить за вывоз мусора ( документ).

Вице-премьер-министр Украины Сергей Тигипко обязал министра ЖКХ Украины Анатолия Близнюка и губернатора Севастополя Владимира Яцубу провести проверку по фактам отсутствия договоров и неоплаты вывоза мусора предпринимателями Севастополя, «крышуемых» различными депутатами горсовета и чиновниками городской и районных администраций.

Об этом правозащитнику Марку Бен-Наим сообщил сам Сергей Тигипко.

В ходе проверки законности и обоснованности тарифов на вывоз мусора в Севастополе , выяснилось, что практически ни один отдельно стоящий магазин или ларек не имеет договоров на вывоз мусора. При этом вывоз мусора этих предпринимателей оплачивает население и городской бюджет, напомнил Марк Бен-Наим.

Из бесед с директорами РЭПов города выяснилось, что они боятся даже подойти к таким предпринимателям. Так как сразу раздаются телефонные звонки » сверху».

Соответственно плату за мусор этих предпринимателей закладывают в тарифы для населения. В связи с тем, что зафиксированы факты «крышевания» таких предпринимателей заместителем севастопольского губернатора Сергеем Живодуевым и его сыном Андреем Живодуевым, я потребовал включить меня комиссию по проверке этого обращения, сообщил правозащитник.

Текст обращения мы приводим полностью:

                         Министру регионального развития, строительства и ЖКХ Близнюку А.М.

                         Председателю СГГА В.Г.Яцубе

    Копия:         Вице-премьер-министру Украины С.Тигипко

24.10.11 года Вице-премьер-министр Украины С.Тигипко дал поручение господам А.М.Близнюку и В.Г.Яцубе рассмотреть обращение нижеподписавшегося по вопросу неоплаты вывоза мусора предпринимателями, «крышуемыми» различными депутатами и чиновниками Севастополя, включая заместителя председателя СГГА С.Живодуева и его сына- депутата СГС А.Живодуева ( приложение 1).

В связи с изложенным , учитывая тот факт, что имеет место «крышевание» предпринимателей указанными лицами, просится в ОБЯЗАТЕЛЬНОМ ПОРЯДКЕ, пригласить нижеподписавшегося для участия в проведении проверки обращения.

Уважаемого господина С.Тигипко просится поставить на контроль вопрос участия нижеподписавшегося в проведении проверки, так как сферу ЖКХ города курирует именно С.Живодуев, под «прикрытием» которого должностные лица УЖКХ СГГА и КП «Севтеплоэнерго» СГС уже нанесли ущерб бюджету в размере около пятнадцати миллионов гривен, и это только то, что уже установлено в рамках расследования уголовных дел.

 С уважением,

Заместитель председателя- председатель  КРК

Бен-Наим М.М.

Мы продолжим информировать о ходе этого дела.

Ссылки по теме: http://poluostrov1.livejournal.com/275837.html

Адрес статьи: http://vedomosti.ucoz.ua/news/kryshuemykh_vice_gubernatorom_sevastopolja_sergeem_zhivoduevym_predprinimatelej_zastavjat_platit_za_vyvoz_musora_dokument/2011-10-31-232

Пресс-группа Региональной Правозащитной Группы «ПОЛУОСТРОВ КРЫМ» и издания «Крымские Ведомости»

https://sites.google.com/site/markbennayim/

http://vedomosti.ucoz.ua/

Разрешается распространение при условии ссылки на пресс-группу проекта

---

Тому, хто досконалий – місце в музеї (Ремарк)

2011-10-31 19:47:09 (читать в оригинале)

                                

                                   У кожного своя правда і свій світ широкий                                                                                                              Той будує, той руйнує…

                                                                           Тарас Шевченко

Політика  справа така: можна говорити багато – можна думати багато, а ось результат буде таким же зрозумілим для нас, як формула сили тяжіння, що її вивів Ньютон, не для фізика.  Все давно відоме, як два додати два ( хоча,чула, вчені довели, що насправді то буде зовсім не чотири). Щось схоже відбувається і в політичному плані – всі знають, що має бути, а яким чином, яким способом, за скільки часу – то справа вже компетентних в цій справі осіб, адже ж так? Тоді чому ми всюди сунемо свого носа, навіть туди, де нас не просять?

Не хочу ставати на захист тієї чи іншої сторони, просто вважаю, що кожен має займатися своїми справами, навіть коли то безпосередньо торкається нас, але ж ми навчилися знаходити вихід. Думаю, доречно буде згадати слова нашого політика Олександра Пабата, що немає безвихідних ситуацій, є просто ситуації, які нам не подобаються.  Чи ні? Чи хтось заперечить?

Сьогодні в нашій країні напевно 90%, якщо не більше (вибачте, коли збрехала –) розчаровані в політиці і, скажу напевне, точно не впускають вилити відро помиїв на неї. Не буду вирізнятися, що ж, іноді справді емоцій не стримати, але й іноді…  невже все аж так погано? Може таки треба глибше поколупатися? А ми ж всі такі розумні, що б робили ми, коли потрапили в середовище політичних перипетій? Ну, так, звісно, що не кидались би яйцями і помідорами, але давайте чесно собі дамо відповідь на це хитромудре запитання: чи кидались би? Уявляю, як ви розпливаєтесь в іронічній посмішці – що ж, ваше право, так як і ваше право збрехати зараз собі, а потім і мені. Не до всіх, правда, стосується це речення(намагаюся двояко мислити).

Так, «в кріслах» сидять розумні дядечки, що ж вони роблять, окрім того, що протирають штани і граються у «козаків-розбійників»? чи ви не помічаєте?  Звичайно, чужі помилки і промахи ми відразу бачимо, але я хочу приплести до цього одну Біблійну історію(може вона для вас дико вигладатиме), де навіть Ісус Христос задавав цілком прийнятне для сьогодні риторичне запитання : « і чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, а колоди у власному  оці не чуєш? Лицеміре, вийми перше колоду з власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого ». Чи ж бо ми ідеальні? Чому шукаємо її у чомусь, адже, як добре подумати – людина така по своїй природі, що їй ніколи не вгодиш? Ну але це зовсім не означає, що я проти того, щоб прагнути до цього ідеального. Один мій знайомий журналіст районної газети, де  я проходила практику,на моє питання, чому ми постійно пишемо, що все в нас добре, відповів – а хіба це не привід, щоб намагатися зробити це «добре» по-справжньому? А хіба нам хтось забороняв щось, власне, робити? Головне мати бажання, бо хто не хоче – шукає причини, а хто хоче – можливості.

Зізнаюся, що після закінчення школи одним із трьох факультетів, куди я подавала документи, окрім історії та журналістики, була політологія. Чомусь тоді мені вона була ну така вже цікава, що страх, хоча, якщо чесно, здається мені, що то скоріше було  бажання торкнутися чогось серйозного  чи принаймні зробити вигляд, що торкнутися. Зараз я абсолютно не шкодую, що мої вступні заяви пролетіли там, як «фанера над Парижем» - навіть добре, що пролетіли, бо якби ейфорія минула – лишилася б я при поламаному кориті зі своїми уявними «випендрюваннями». А зараз… ні, я не буду казати нічого ні за, ні проти, буду чесною – я взагалі намагаюся обходити ці всі «політичні аспекти» десятою дорогою… так –так, і мені зовсім не соромно, що при цьому я навчаюся на факультеті журналістики, і що при цьому я «цвіт нації», «майбутнє країни» і те де.  Так, я така ж людина, як мільйони навкруги, я теж хочу красивого  і гарного майбутнього, але ж  Не всім лізти в політику.

Хоча, знаєте, можна було б і влізти, тільки пробиралася б я тією дірою в стіні між простими смертними і такими самими простими смертними лише через ту галузь, яка, сподіваюся, буде мене годувати через 3 роки.  Ну та дійсно,  якщо ти журналіст, що крутиться в політиці, то ти або бідний смертник – терорист, або багатий  «проститут пера»(вибачте за слово). Кумедні стереотипи, правда? А ще кумедніше  те, що зараз ми всі при словах «продажна журналістика», «замовні статті» - показово закочуємо очі, про себе думаємо:«та я на таке ніколи не піду», вголос кричимо: «та як так можна?!», а потім … ну? І що буде потім? Чи ж мало таких, як ми з вами розривалися за правду і справедливість, а де вони зараз?  Лицеміримо, не знаємо, що нас чекає і лицеміримо, як тільки хто може… ну так, ангели просто, жанни д’арки всі…  чесно зізнаюся, кладучи руку на серце (не розумію для чого, правда) -  якщо в моєму житті станеться щось таке, Що в мене не буде вибору, окрім, як  пірнути в «чорну діру»(ніхто просто не вірить в існування «білої») – я пірну. Мені життя дорожче за ідею, і хай то звучить так егоїстично.. не думаю, що лише я так зроблю.   Чи не означає це те, Що я зрадник власної справи? Та будь-ласка, кожен крутиться в цьому житті так, як тільки може. Якщо вас влаштовує перспектива жити бідно, але чесно, повторити долю Гонгадзе  - то, будь ласка. – ось вам і думки побудовані  на стереотипах,  та чи ж то так насправді в житті?

Щойно до мене дійшло, що тема «я в політиці» мала би мати трохи інше розкриття, але мені вже жаль стільки кілометрів друкованого тексту і чотири години роздумів. Якщо уявляти себе  в кріслі між тими самими розумними дядечками – то дозвольте мені лишитися тут, щоб мене ніхто не чіпав, і я нікого. Адже хіба вам ще не стало страшно? Я ж така продажна душа, мені ж нічого не варте забути за свої принципи(якщо вони в такої ще можуть бути)… Але хто знає,а  може я  зараз лицемірю?