Сегодня 29 декабря, понедельник ГлавнаяНовостиО проектеЛичный кабинетПомощьКонтакты Сделать стартовойКарта сайтаНаписать администрации
Поиск по сайту
 
Ваше мнение
Какой рейтинг вас больше интересует?
 
 
 
 
 
Проголосовало: 7281
Кнопка
BlogRider.ru - Каталог блогов Рунета
получить код
Начни утром с нами МАКСИМУМ - ЭТО МАКСИМУМ УСПЕХА!
Начни утром с нами МАКСИМУМ - ЭТО МАКСИМУМ УСПЕХА!
Голосов: 1
Адрес блога: http://potapenko.hiblogger.net/
Добавлен: 2010-05-15 16:02:20 блограйдером maxi4u
 

витаминчики

2011-12-28 03:16:27 (читать в оригинале)

зима, типа

хотя какая это зима? +3...+9 на улице

не смотря на это врачи говорят что надо побольше витаминчиков кушать

теперь список витаминов:

А - ретинол (молочные продукты, почки, рыба, яйца)

бета-каротин - провитамин витамина А (овощи жёлтого, оранжевого и зелёного цветов)

В1  - тиамин (яйца, рис, рыба, орехи)

В2 - рибофлавин (мясо, пивные дрожжи, молочные продукты, рыба)

В3 (РР) - ниацин, никотиновая кислота (яйца, мясо, зелёные овощи, семена подсолнечника)

В4 - холин (зелёные овощи, арахис, рыба, яйца)

В5 - пантотеновая кислота или её соль - кальция пантотенат (горох, картофель, мясо, яйца)

В6 - пиридоксин, пиридоксина гидрохлорид (печень, птица, яйца, картофель)

В7 (Н) - биотин (шоколад, грибы, горох, цветная капуста)

В8 - инозитол (лецитин, рис, цитрусовые, пивные дрожжи)

В9 - фолиевая кислота (огурцы, апельсины, фасоль, горох)

В12 - кобаламин (сыр, яйца, креветки, молюски)

В15 - кальция пангамат 

С - аскорбиновая кислота (перец, киви, шиповник, цитрцсовые)

D2 - эргокальциферол (сыр, яйца, молочные продукты, грибы)

D3 - холекальциферол (жирная рыба, рыбий жир, пивные дрожжи, солнце)

Е - токоферол (рис, растительное масло, яйца, жирная рыба)

F - экзогенные ненасыщенные жировые кислоты (орехи, растительное масло, авокадо)

K - менахинон, филоофинон (помидоры, капуста, морковь, картофель)

P - биофлавониды



Експерт - інтерв'ю з політичним експертом Володимиром Миколайовичем Цибульком

2011-12-28 03:11:40 (читать в оригинале)

Про політичну мемуаристику в Україні. Регрес чи розвиток через критику політичної дійсності

В Україні є приклади прекрасної політичної мемуаристики, - це роботи А.Зленка, Л. Кучми із його промовистою книгою із крилатою назвою "Україна не Росія" насправді запрограмувала країну на багато десятиліть вперед і стала своєрідним пунктом само ідентифікації для країни. Чимало наших співвітчизників із пострадянським вихованням до виходу книжки в світ і не думала сказати в голос "я - українець", вже після її публікації багато з них вже сміливо  апелювали , що "вони не росіяни", а це вже перший Крок стати українцем.

Подальший розвиток мемуаристики в сфері публічної політики буде мати продовження. Причина досить своєрідна для України, адже вона умовно однією ногою стоїть в інформаційному суспільстві( найвищому поки щаблі розвитку суспільства) і воно передбачає активний обмін думками та ідеями тому досвід який знедавна був приватною власністю політика чи партії, в інформаційну епоху він стає досвідом всіх, інакше досвід втрачається. Не відкриваючи його, він відразу не стає предметом щоденного осмислення оцінок подій в країні, тому є фактично порожнім досвідом. Я думаю, що якщо український політикум має достатній освітній ценз, то він не допустить розкидатися " перлам успішності та шляхетності у великій політиці".

Про площини політичної самореалізації

Відповідь на питання можна через організаційну точку  зору, а саме розпочавши із характеризування змісту політичного лідера. В наш час пріоритетними думками є або розуміння лідера ,як організатора чіткої структурованої вертикалі чи того хто ловить суспільні настрої, передбачає їх і опиняється на цій хвилі настроїв. Як ви вже зрозуміли я часто порівнюю політику із катанням на дошці, коли цінним є сам факт опанування тобою дошки, забирання на хвилю, океанську хвилю і демонстрація тривалого ходу на ній, коли не дав їй себе поглинути. Фактично не бути знесеною хвилею, а експлуатувати її, це дуже важливо.

Справжній політик , зараз може і не мати політичної структури, але може генерувати такі ідеї, перебувати в таких реперних  ситуаціях, де створюються потоки , що захоплюють мільйони.

В інформаційному добу суспільство розбите , дефрагментоване по своїх мікро нішах. В інформаційному суспільстві мови не могли бути про навіть можливість " головних новини країни" тощо, бо інформаційне суспільство переміщає засоби виробництва новин із заводу в голови громадян. Тому кожному політику треба варитися в  таких середовищах ,де генеруються свіжі ідеї, най продуктивніші теми.

Про знецінення лідерських політичних партій на  українському політикумі

Нажаль в Україні до цього часу культивувалося питання ролі лідерських, традиційних партій, політичний час яких вже витрачено. В Україні , ось БЮТ є прикладом загострення партії під конкретного лідера - Тимошенко Ю.( яка не впливає на партію на пряму бо не здійснює пряме адміністрування партії) і так само діяла і ПР, що теж загострена під Януковича В.Ф.  Також варто доказати, що в цих парламентських партій є чимало структурна лінія протесту, яка реалізовується десятками політичних лідерів, що формуються і з них теж варто не скидати із громадської уваги.

Час лідерських  проектів в Україні  як вже вище говорилося  вичерпується.  В інформаційну епоху актуальними є ті особистості, які здатні захопити думки мільйонів. Для прикладу такими постатями в Українській державі є релігійні діячі, глави церков та  інтелектуали . Мова йде про їх персональну вагу ,це такі персони як -     блажейніший Л.Газар, патріарх Філарет, Л.Костенко та Івана Дзюба, інші.

Щодо персональної ваги патріарха УПЦ КП Філарета , то за структурою очолювана ним організація є в двічі меншим чим цим православна  церква Московського патріархату, але на томіть церква КП так етично попадає в настрої українців, що більше 55% респондентів , згідно численних соціологічних даних останнього часу , себе причисляють до вірних київського патріархату . Також  і у греко-католиків є певні особливості. Так якщо до віруючих цієї церкви соціологія зачисляє понад 8-10 % респондентів, але до персони Любомира Гузара демонструється піднесене ставлення більше у 15 % респондентів відповідно. Фактично персональна вага постаті є значною більшою чим інституціями , що вони мають можливість вести керувати нею.

Персональна вага не політичних діячів, а саме вихідців із культури, науки освіти є ти м ефективним механізмом з яким  в інформаційну добу політики мають навчитися працювати, бо якщо вони не навчаться, єдиним варіантом в лишитися в політиці, хоча б інституційно є формування такого законодавчого поля яким обмежував поле вибору громадянам. цього якраз наші політик до "бєзобразія" як ніколи ще. Обмеживши людям вибір, такі політики ,  інституційно лишаються в політиці , але вже інше амплуа - вони вже носії мандату, вони не є політиками Їх легітимність дорівнює нулю .

Про можливі соціальні бунти та протести громадяни в найближчій

Справа в тому що ті політичні лідери , що є формалізованою опозицією як тільки вони з'являються в проф. сферах    Вони намагаються і там себе проявити. От малий бізнес. свого часу Кужель була непоганим комунікатором малого і середнього бізнесу. Зараз Королевська намагається це підхопити....

 

Представники цих страт вони дуже "щіпетильні" до спілкування із владними інституціями, бо знають що на їх горбах в політику "заїхало " чимало політиків. Особливі зловживання виявляють - мери міст, міські ради ,себто регіональна влада., паразитуючий спосіб функціонування яких є очевидним в сучасних реаліях  в регіонах України

 Громадяни, що належать до професійних страт, як от підприємці чи то чорнобильці, так до прикладу вони з опаскою відносяться до діалогу із владою, бо знають не від доброго життя яка ціна виконання можновладцями своїх обіцянок соціальної справедливості. Громадяни мають досвіди через " комунікацією" із регіональними владами, які є найбільшими паразитами в політиці. Паразитичним політик , що приходить до ВРУ не відразу стає їм.

Про політичні партії та рухи після парламентського електорального процесу  після 2012 року

Свого часу  і Гриценко і В. Кириленко організовували гром. рухи,які з часом вже модернізовувались в політичні партії класичного типу, лише з лідерським відтінком.

Я хотів би при відкрити один цікавий момент, в свій час  у фонді Сороса я займався молодіжними проектами , те що в результаті вилилось в ПОРУ. Власне я хочу сказати,  що громадських організацій в Україні налічується напевно більше чим 17тисяч різного рівня, починаючи гуртком філателіста і до. Ці організації громадян дуже різні, бо об'єднують людей різночинного інтересу, але це об'єднання не інструментом боротьби за владу, швидше за все це спойлерська місія, коли в м'якій формі протестні настрої змушують рахуватися із  ними політиками, які у відповідності до вимог громад. Організацій мусять рахуватися із потребами т інтересами . Це є добрий механізм при тому що наша українська політична система формувалася досить хаотично і суперечливо, адже й по нині дискусійним питанням лишається відповідь на питання про способи реформування політики , якщо суспільство напряму  не бореться за політичні можливості, не бореться за політичні статуси.

 Моя думка в тому, що коли політики навчаться працювати із цими розрізненими але чисельними НГО вони досягнуть дійсно великого рівня ККД. в Україні як за приклад скажу, коли в 2002 році прем'єром став Ющенко В.А. я ставши його радником як виходець з НГО, ми створили синтнентну групу мозкових центрів, які співпрацювали із урядом напряму, ділившись ідеями, писавши аналітичні записки ,с творювавши заради інтересів громадян партійні проекти,так сталося і зі створенням партії "нашої України",як об'єднання не під одногу кандидата, а обєдненими союзниками.  в процесі  розбудови "Нашої України" було вперше після  початкових стадій створення цього політичного формату інтереси 3-го сектору були враховані.

Про бачення української політики  після 2012 року. Раціональні тези

Мені здається , що гра в жорстку вертикаль вона породжує запит на парламентську республіку, так як свого часу слабкість президентства Ющенка  породило й запит на "жорстке правління", завдяки якому в 2010 році було обрано на нову для Януковича В. політичну роль, а саме - Президента України.

Навіть серед бізнес кіл визріває необхідність підтримки ідеї парламентської республіки . Зрозуміло, що повністю від мовитись від інституту президентства не вдасться.

Швидше за все суспільні настрої схилятимуть український політикум  до формування таких політичних умовностей які багато в чому повторюють німецьку політичну модель влади .

Щодо оцінки феномену електорального абсентеїзму

Подивимось , що він насправді проявляється найбільше в європейських країнах західної демократії, де не діє лідерська політика, а навпаки діють процедури. Громадяни там призвичаїлись до ситуації коли писані процедури і правила виконуються, вони конфліктно сприймають будь які зміни в таких координатах політичних орієнтацій.

Писані процедури забезпечують відносну комфортність життя і тому людина не потребує особливого висловлення. Своїм не ходінням на виборчі дільниці  вона демонструє мовчазну згоду із діючим станом речей. В країнах ЄС нормальною є ситуація електоральної явки в межах 30-40 %.

Також варто пам'ятати , що до активного політичного класу зазвичай відноситься лише для 5-8 % громадян, інші просто пристосуванці, інертне населення.

 В Україні протестно налаштовано громадяни своїм абсентеїзмом виражають лише мовчазну згоду із даними станами речей в країні, місті, тощо.

Цікавим є і те , що за моїми експертними спостереженнями український, так і південні європейські народи  зазвичай голосують не раціонально, і це не може не вражати. Так в Україні на виборах президента держави Ющенка сприймали як не найгірший варіант, але чомусь не проголосували за нього, і зпрпз коли вже минуло мінімум років, людей починають порівнювати Ющенка і Януковича і приходять до висновків що за Віктора Андрійовича жилося то непогано. І тут як бачимо теж з працювала чиста електоральна емоція .

Сказати більше, можна і по ситуації яка склалися в Росії , а саме всі пам'ятають як в ейфоричному настрої чимало експертів заявили що зовсім скоро настане час коли народ російський повстане , "свергнит Путина" , але жоден з них не пояснив те провалля що буде можливо якщо Росія лишитися   без Путіна і його команди. Жоден навіть аналітичний центр в Україні не запропонували моделі поведінки України з Росією без Путіна.

Про політологічну оцінку політичного режиму в Україні. Оцінка якості демократії на вітчизняних теренах

Швидше за все в Україні уявна демократія. Наче за формою все правильно робиться, але все рівно політична система не модернізується, "пробуксовує".

Якщо запитати мене в чому особливість українського політичного менталітету, то я відповім, що українські бюрократи , політики, громадяни
(виборці) знають як вчинити правильно, але все рівно голосують за обставинами.

На вітчизняних теренах лише вербальна демократія зазнала успіхів, реальна демократія втрачає свої позитивні можливості .

В наш час, в добу інформаційних змін є чимало правильних експертних оцінок, якісних експертів - політологів з їх теоретико - практичними новаціями, але цьому шкодить той факт , що хребет , кістяк влади не схильний сприймати експертні оцінки та висновки. Не далекоглядність українського політикуму свідчить що на випередження політичного протесту і соціальній напрузі  політики роблять рівно стільки, скільки нічого взагалі, такі "політики кроти" змінюють свою думку коли маси невдоволених стоять і вриваються в його двері робочого кабінету. Варто робити висновки. Швидко і своєчасно.

 

Інтерв'ю проводив : Дмитро Гаврилюк,

кореспондент інформаційного Агентства " НАЦІЯ", експерт АЦ "ПОЛІТИКА".

Cпеціально для http://real-politics.org



Symbian ...кажись помер

2011-12-28 02:37:39 (читать в оригинале)

м-да, после того как Nokia перестала в названиях своих аппаратов использовать слово Symbian,  уже не Symbian Belle, а Nokia Belle

следует почтить данную ОС минутой молчания

со временем во всех продуктах Nokia исчезнет слово Symbian, а следом и сама операционка исчезнет

так что последний оплот симбиана - Нокия, сам потихоньку тает

Nokia делает ставку на Windows

не спроста мусируются слухи о том, что Microsoft желает приобрести Nokia

как говорится, дурной пример (Google купила компанию Motorola) заразителен. не так ли?

 



Давай я...

2011-12-28 02:19:21 (читать в оригинале)

Давай я притворюсь, что совершенно не знаю тебя. Давай? Ты пригласишь меня на свидание, улыбнешься своей очаровательной, присущей только тебе улыбкой, и посмотришь пронзающим до дрожи взглядом. Давай? Ты скажешь пару фраз, банальных до неприличия, а я взахлеб буду ловить твое каждое слово, запоминая его, чтобы потом обязательно рассказать подружкам. Давай? Ты назовешь меня ласковым, нежно-уменьшенным именем, и я начну таять, словно мороженое в слишком жаркую погоду. Давай? Ты невзначай коснешься моей руки, а кожа будет гореть невыносимым огнем, и… желанием. Давай?

Давай я притворюсь, что совершенно не знаю о ней. Давай? Буду спешить к тебе на встречи, с единой целью – увидеть и успокоить свое сердцебиение, когда тебя нет рядом, когда ты… с ней. Давай? Я буду самой нежной, такой, какой сама себя вообразить не могу, но для тебя – справлюсь с любой задачей. Давай? Буду целовать тебя, наслаждаться твоими прикосновениями, зная что через несколько часов ты будешь точно таким же, только… с ней. Давай? Я буду исполнять все твои тайные желания, доводя тебя до безумия, прекрасно осознавая, что тебе понадобится уйти… к ней. Давай?

Давай я притворюсь, что совершенно не знаю о нас. Давай? Смело пройду мимо при встрече, опустив лишь на секунду глаза, и то, ради того чтобы собраться с духом и не посмотреть в твои, отчаянно желая в них утонуть. Давай? Наберусь терпения, и с каждой случайной встречей буду терзать свои нервы, которые уже давно, мечтают от меня, избавится. Давай? Выключу вечером свет, и для виду лягу в кровать, чтобы мысленно улететь отсюда в далекие края, но снова вернусь туда, откуда все начиналось, и отругаю себя за потекшие слезы на щеках, зная, что ты об этом не узнаешь. Давай? Трясущимися руками буду набирать номер, который как пиявка присосался в мой мозг, и не позволяет себя оттуда удалить, но в последний момент струшу и нажму на отбой, или просто закрою крышку телефона. Давай?

Давай я притворюсь, что совершенно не знаю…



Бука – Бука – Буковель!!! или мои впечатления от поездки

2011-12-28 02:12:21 (читать в оригинале)

                Недавно мне представилась возможность посетить  самый лучший украинский горнолыжный курорт  «Буковель».  Я побывал в этом замечательном месте в первый раз. И я  хотел бы  поделиться своими впечатлениями. 

               Со мной ехали ребята из  интерната  пгт. Черниговка и многодетных семей Запорожской области. Из Запорожья мы выехали 10 декабря. Я никогда раньше не ездил на поезде на такие большие расстояния.  Мы ехали более суток, успев за это время  поближе  познакомиться и выбрать себе товарищей на всю неделю.

                Жили мы в благотворительном оздоровительном центре «Детский посёлок Святого Антония» в селе Яблуница Ивано-Франковской области. В этом центре я чувствовал себя, как в сказке. Из наших деревянных домиков открывался великолепный вид на горы с белыми макушками. Ощущался такой чистый и ароматный сосновый воздух, от которого кружилась голова. Даже был снег, чему мы были очень рады, поскольку Запорожье нас порадовать этим ещё не успело. Ребята во второй день даже слепили напротив своего домика огромного снеговика. Также в центре очень хорошо готовили. А что нужно было ещё для полного счастья? Мы были в тепле, сыты, у нас была классная компания,  а из нашего окна открывался замечательный вид.

                 Самым ярким впечатлением этой поездки было катание на лыжах. По своим ощущениям скажу, это что-то необычное от чего захватывает дыхание. В первый день не многие сразу стали на лыжи и поехали. Сперва  мы  много падали, изучали технику и тактику катания на лыжах. В следующие дни мы уже чуть-чуть научились ездить, и пытались с каждым спуском  усовершенствовать свою поездку. Самым таким потешным для меня стало то, что ребята Черниговского интерната, наконец-то только на третий день, научили свою учительницу Елену Александровну стоять на лыжах. До этого она очень боялась  ездить, но благодаря ребятам начала. Для неё это был большой подвиг, и я искренне рад, что у неё это получилось. Всем ребятам очень понравилось катание. Они так полюбили Буковель, что в последний день не хотели уезжать.

     К сожалению, мы не могли сутками кататься на лыжах и каждый вечер мы возвращались в центр. И напишу вам по секрету: на наших вечерах отсутствовала скука.))) Потому что после ужина мы вместе собирались в одном помещении и вовремя чаепития играли в показуху,  путём голосования выбирали героя дня среди старших и младших детей и в один из вечеров провели конкурс талантов. На этом реалити-шоу читали стихи, пели, танцевали и от души смеялись. Все были хороши и талантливы, но, по моему мнению, отличился один из волонтёров Вовка Красноголовый, который рассказал стишок. За это произведение, озвученное одной маленькой девочкой в своем детском садике, вызывали её родителей. А научил ее, как вы уже догадались, Вовка.)))

               Также одной из самых ярких бликов этой поездки был  город Львов.  Практически за 1 день я успел влюбиться в этот город. Он не похож на остальные, у него очень необычная и красивая архитектура. Здесь я  увидел людей совершенно с другим менталитетом. В этой части Украины уже чувствуется дыхания Европы.  Мы гуляли возле: оперного театра, прошлись по некоторым центральным улицам, заходили в Армянский кафедральный собор, прошлись по проспекту Свободы, посетили  Доминиканский Собор. Потом словно птицы поднялись ввысь и парили над старинным Львовом. Это я о том, как мы поднялись на башню Ратуши на площади Рынок и любовались красотами сего города. А напоследок послушали увлекательную историю про оружие разных времён в музее «Арсенал».  

              Это была удивительная поездка. Я хочу сказать от лица всей группы огромное спасибо всем: и горнолыжному курорту «Буковель» за то, что бесплатно нам дали возможность научиться кататься на лыжах, и благотворительному оздоровительному центру  «Детский посёлок Святого Антония», и всем тем людям, которые пожертвовали деньги на эту поездку и организовали её.

Было очень круто!!!

Влад Бойко
 

Эта поездка  состоялась благодаря пониманию руководства ООО «Скорзонера» - горнолыжный курорт «Буковель», благодаря отзывчивости нашего американского друга Джоэла Смитта.

Обращаемся ко всем людям и компаниям: если вы считаете, что такие мероприятия важны и полезны для детей, то откликнетесь. Как это сделать - можно узнать здесь.

Давайте покажем детям мир!

....

Вечерние посиделки

Наши номера

Автор поста - Влад Бойко

На канатке

Катя и Андрей - достаточно уверенно, как говорят профи, кАтАли))

 



Страницы: ... 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 ... 

 


Самый-самый блог
Блогер ЖЖ все стерпит
ЖЖ все стерпит
по количеству голосов (152) в категории «Истории»
Изменения рейтинга
Категория «Предметы»
Взлеты Топ 5
Падения Топ 5


Загрузка...Загрузка...
BlogRider.ru не имеет отношения к публикуемым в записях блогов материалам. Все записи
взяты из открытых общедоступных источников и являются собственностью их авторов.