Жители Украины тратят на товары и услуги до 80% от своих доходов, тогда как в Европе всего 30-40%, говорится в исследовании консалтинговой компании Jones Lang LaSalle. При этом украинцы традиционно откладывают больше денег, чем европейцы. Экономическая нестабильность в стране вынуждает население увеличивать количество сбережений, что не может не сдерживать развитие розничной торговли в стране, передает "Коммерсант-Украина" в материале "Украинцы понесли затраты".евро (38,6 тысячи гривен). Жители Москвы (46-е место) и Санкт-Петербурга (54-е) тратят 11 тысяч евро и 6,3 тысячи евро соответственно. Эксперты JLL отмечают, что лидерами по покупательной способности населения являются жители таких небольших городов, как Цюрих (38,6 тысячи евро), Осло (35,3 тысячи евро) и Люксембург (27,2 тысячи евро). Исполнительный директор Международного фонда Блейзера Олег Устенко отмечает, что киевляне все же тратят больше указанной суммы.

"Средняя заработная плата жителя столицы составляет около 6,3 тысячи гривен, учитывая показатели Госстата и теневую экономику, которая по разным подсчетам составляет до 45-50%. То есть годовой доход составляет 63 тысячи грн, из которых он тратит примерно 50 тысячи гривен", - отмечает Устенко.

При этом жители развивающихся стран тратят на товары и услуги больше денег, чем жители в развитых странах, отмечают в JLL. В Киеве этот показатель в общей структуре доходов населения составляет 80% и выше, в городах России - до 75%, в то время как в Европе - 30-40%.

"Такое распределение связано с привычками потребителей. В европейских городах значительная часть заработка населения идет на накопления, тогда как в городах СНГ жители предпочитают тратить "здесь и сейчас", - пояснили JLL.

Впрочем, Устенко говорит, что ситуация обстоит с точностью до наоборот.

"В европейских городах население откладывает меньшую часть от своего дохода, чем в Украине. Последнее характерно для экономики развивающихся рынков. Норма сбережения в Украине сейчас составляет 10-20%, тогда как в Европе всего около 10%", - отмечает Устенко.

По его словам, например, в США американцы до финансового и экономического кризиса 2008-2009 годов практически не делали сбережений. Но после этого они стали откладывать больше.

"Сейчас украинцы также начали увеличивать накопления. Согласно опросу потребительские настроения начали снижаться. Население не понимает, чего ожидать в будущем", - добавляет Устенко.

За десять месяцев общий депозитный портфель банков увеличился на 13%, достигнув к ноябрю рекордных 642 миллиарда гривен.

При росте объема розничных продаж, зафиксированных Госстатом, население покупает меньше товаров, отмечают розничные операторы. За девять месяцев, согласно госстатистике, розничный товарооборот украинских компаний вырос на 9,8% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года.

"Продажи в нашей сети, если не учитывать открытых в этом году магазинов, практически не растут. При этом средний чек с начала года снизился на 4-6%", - отмечает топ-менеджер в одной из крупных продуктовых сетей.

Совладелец продуктовой сети "Край" Анатолий Юркевич также отмечает падение среднего чека в их магазинах.

"Люди стали тратить меньше, покупать более дешевые товары. Это происходит за счет общего падения уровня доходов, задержек с выплатой заработной платы", - поясняет он.

В сетях бытовой техники и электроники отмечают реальный рост продаж.

"По итогам десяти месяцев рынок вырос на 13%, несмотря на то что самые оптимистичные прогнозы были около 5%. Однако по итогам IV квартала мы ожидаем нулевой рост, как и в прошлом году", - говорит генеральный директор сети "Эльдорадо" Сергей Цибульский.

Господин Юркевич добавляет, что в последнем квартале уровень потребительской способности вырастет за счет новогодних праздников.

"Но, возможно, в этом году прирост будет меньше, чем в прошлом году", - уточняет он.

В следующем году рынок бытовой техники и электроники по оптимистическим прогнозам вырастет на 4%, говорит господин Цибульский.

"Сложно прогнозировать показатели следующего года, так как это зависит от экономической ситуации в стране", - говорит господин Юркевич.

Химическая промышленность и машиностроение на грани краха, говорят в УСПП. Фото: himprom.ua

В Украине вот-вот остановятся крупные заводы - УСПП

Промышленники бьют тревогу и просят встречи с Януковичем

Из-за нерешенных проблем сотрудничества с Россией в Украине останавливаются крупнейшие предприятия страны. Об этом в открытом письме к Виктору Януковичу сообщили украинские промышленники, которые попросили президента о встрече.

"В связи с приостановлением Российской Федерации сертификатов на поставку продукции транспортного машиностроения останавливаются такие предприятия, как "Азовмаш", Стахановский вагоностроительный завод, "Днепровагонмаш", Крюковский вагоностроительный завод. Аналогичные проблемы возникли на предприятиях кондитерской отрасли (Винница , Мариуполь и др.) Из-за отрицательной внешней конъюнктуры остановились предприятия химической отрасли (Северодонецк , Черкассы , Ровно и др.) . Очень серьезная ситуация в связи с отсутствием рынков сбыта продукции сложилась в отраслях авиа- , авто строительства", - отмечается в тексте письма, размещенного на сайте УСПП (Украинского союза промышленников и производителей).

По данным УСПП, в целом спад производства в машиностроении в январе - сентябре 2013г . составил 13,6% , химической промышленности - 19,6%. В группе непродовольственных товаров потребления на внутреннем рынке Украины доля импортной продукции составляет 57-60%.

Ситуацию, по словам промышленников, осложняет отсутствие доступа производителей к кредитным ресурсам.

"При учетной ставке НБУ 6,5% в годовом измерении реальная стоимость кредитов в банковской системе достигает 20% и выше. Все это может привести к потере значительного количества рабочих мест, обострение социально-экономической ситуации в стране", - заявил глава УСПП Анатолий Кинах.

Читайте также:
Обанкротился самый старый фарфоровый завод Украины
Украине грозят массовые сокращения работников пивзаводов
Азаров посчитал, во сколько обойдется стране переход на евростандарты

В союзе предлагают активизировать сотрудничество власти и бизнеса по выявлению реальных рисков, а также разработать и внедрить механизмы снижения негативного влияния выявленных рисков на экономику.

"С целью решения выявленных проблемных вопросов промышленного, предпринимательского развития, обращаемся к Вам, глубокоуважаемый Виктор Федорович, с просьбой о проведении срочной рабочей встречи для рассмотрения и реализации совместных действий по решению проблемных вопросов", - подытожили предприниматели.
http://www.segodnya.ua/economics/enews/v-ukraine-vot-vot-ostanovyatsya-krupnye-zavody-uspp-474398.html

Парламентарии предлагают полную отмену сертификации услуг зерновых складов и качества зерна.

Средние и мелкие украинские сельскохозяйственные производители уже в ближайшее время могут остаться без средств существования.

Это может произойти уже в этом году, если Верховная Рада Украины проголосует за основу и в целом за один из трех законопроектов (№2459 от 05.03.13, №2361-а от 20.06.13 и №2436 от 27.06.13), которые сегодня находятся на рассмотрении парламента и предполагают отмену сертификации качества зерна.

Данная инициатива предусматривает радикальные перемены на рынке зерна – полную отмену сертификации услуг зерновых складов и качества зерна. На практике это обозначает, что теперь о реальном качестве зерна будет знать лишь производитель.

http://agrinews.com.ua/show/278330.html

Россия ужесточила пропускной режим на всей границе с Украиной

С 12 ноября 2013 г. на всей украинско-российской государственной границе таможенные органы России начнут реализацию мероприятий по обеспечению соблюдения транзита товаров, ввозимых на таможенную территорию Таможенного союза. Об этом сообщает пресс-служба украинской Госпогранслужбы, пишет Капитал.С

Що Україну чекає після Асоціації, – прогнози економістів

Наступного дня після підписання Угоди про асоціацію з ЄС в Україні не потечуть молочні ріки і рівень життя не стане одразу європейським. Перед Україною відкриються нові можливості, так само як і нові виклики – конкурувати на європейському ринку зможуть лише найсильніші, а без проведення внутрішніх реформ Україна ризикує залишитись сировинним придатком ЄС. Хоча до Вільнюського саміту залишається ще трохи часу і остаточного рішення про підписання Угоди ще немає, експерти вже роблять прогнози, скільки триватиме процес адаптації української економіки до стандартів ЄС, як це відчують на собі пересічні українці і як реагуватиме Росія.

Покращення для споживачів

Створення спільної зони вільної торгівлі з ЄС дасть українським виробникам можливості збільшити ринки продажів. Тобто перед Україною відкриються більш широкі ринки, на яких, звісно, треба достойно конкурувати. А для цього необхідно буде модернізувати підприємства, застосувати нові технології. Усе це можливо, але для цього потрібен певний час, каже президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.

З іншого боку, додає він, після підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС будуть створені кращі можливості для українських споживачів – і промислових, і кінцевих масових споживачів, оскільки на українському ринку буде більше різної якісної продукції, що збільшить конкуренцію.

«Це призведе до того, що покупці зможуть вибирати кращі товари за меншу ціну. Відповідно, добробут і матеріальне забезпечення людей буде зростати. У тому числі це змусить українських товаровиробників підвищувати якість, знижувати витрати, і в наших магазинах буде більше дешевих та якісних товарів. Це стосується не лише масового споживача, а й елітних покупців. Крім того, дуже важливими будуть нормативні зміни економічної системи України. Перш за все, вони будуть пов’язані з обмеженням монополістичних прав і адміністративним встановленням цін, як це сьогодні відбувається в усіх галузях, особливо в галузі послуг, транспорту, комунального забезпечення, інформаційних, телекомунікаційних послуг і т.д. Фактично це призведе до покращення рівня життя українців, а від кращого рівня споживання люди зможуть більше заощаджувати. Заощадження сприятимуть інвестиціям в економіку, тобто запуститься зовсім інший механізм розширення і прискорення нашого розвитку», – прогнозує експерт.

Для слабких галузей – трагедія

Водночас українська економіка відчує і негативний ефект від запровадження зони вільної торгівлі з ЄС. «Тим підприємствам, які не зможуть витримати конкуренції з європейськими товарами, або доведеться закритися, або ж вони будуть продані іншим, які зможуть їх модернізувати. І для тих власників, які не здатні будуть самостійно конкурувати на такому рівні, це буде трагедією і, можливо, навіть для деяких галузей господарства», – переконаний президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер.

«Потрібно розділяти Україну на дві частини – споживачі та бізнес. Для споживачів, безумовно, буде більше позитивів – якісні товари за більш низькими цінами. Тобто, якщо на український ринок потечуть товари із Західної Європи, то споживач від цього тільки виграє. А ось вплив на виробничий сектор буде значно складнішим. Це пояснюється тим, що конкурентоспроможність західних компаній, по-перше, значно вища, по-друге, вони мають доволі значну державну підтримку, а по-третє – у них сильні позиції на ринку. Тому в короткостроковій перспективі, поки українська економіка не адаптується до конкурентних умов, буде ризик, скажімо, обмежуючого економічного зростання», – вважає експерт Центру антикризових досліджень Олексій Молдован.

За прогнозами фахівців, постраждають ті галузі, які не є конкурентоспроможними. Як зазначає Володимир Лановий, це галузі машинобудування, виробництво обчислювальної техніки, електронного обладнання. «Перед Україною стоїть завдання побудови нових заводів, створення спільних підприємств з європейськими виробниками, тому що без цього ми будемо залишатись сировинним придатком і ніколи не досягнемо середньоєвропейських рівнів, – наголошує він. – Важливою буде відповідність товарів і послуг якісним, технічним, хімічним, біологічним, санітарним вимогам ЄС. Можна говорити про багато галузей української економіки, де якість продукції не відповідає європейським стандартам. Тому цей перехід до умов асоціації з ЄС не є якимось пільговим становищем. Натомість це час боротьби, розвитку, а не затухання української економіки, що це відбувається зараз».

Від асоціації України з ЄС виграють ті галузі, які орієнтовані на споживачів, прогнозує Олексій Молдован.

«Першими найбільший вплив від створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС відчують легка і харчова промисловість, тобто ті галузі, які орієнтовані на споживачів. З іншого боку, відкриються певні можливості для тих галузей, які в нас здійснюють експорт. Це широкий перелік – від сільського господарства до машинобудування», – каже він.

За його словами, від виходу України на європейські ринки, передусім, виграє сільське господарство і харчова промисловість, тобто те, що на ринку міцно тримається. Принаймні, ці галузі можуть конкурувати без значних інвестицій і підвищення якості продукції. Разом з тим, в усіх галузях, які пов’язані зі споживанням, буде посилюватись конкуренція. Сюди прийдуть західні виробники, і українським підприємствам буде в цьому сенсі доволі складно.

Адаптація до стандартів ЄС – 20-30 років?

Прогнози експертів різняться стосовно того, скільки часу потрібно буде українській економіці, щоб пристосуватися до нових умов та стандартів ЄС. Це залежатиме від того, наскільки швидко Україна проведе внутрішні реформи і модернізує свою економіку.

На думку Олексія Молдована, відповідність української економіки євростандартам залежить від проведення внутрішніх перетворень та імпорту європейського капіталу.

«Період адаптації української економіки до нових європейських стандартів визначатиметься виключно здатністю України провести внутрішні реформи. І тут є цілий аспект проблем, починаючи від податкового простору, який в Україні трохи складніший, ніж у Європі, закінчуючи технічними регламентами, банківською системою. Коли Україна підпише договір про вільну торгівлю, це буде лише можливістю для неї вийти на європейські ринки. Але цей договір не означає автоматичного пропуску туди української продукції. Для цього потрібно, перш за все, вирішити конкретні локальні питання, пов’язані зі стандартами, регламентаціями, реформуванням цієї сфери, оскільки в Україні залишилися ті самі стандарти, що були в Радянському Союзі. Насамперед, потрібно думати на глобальному рівні про те, як загалом підвищити конкурентоспроможність українського виробництва. Для цього необхідні певні податкові полегшення, податкові пільги, спрощення адміністрування податків, створення сприятливих умов для залучення не лише західних товарів, а й західних інвестицій. Тому що західні товари сюди прийдуть, але нам потрібен не стільки імпорт товарів, скільки імпорт капіталу. Якщо західні компанії приїдуть і будуть виробляти продукцію в Україні, то це буде великим плюсом для України. Якщо ж вони будуть лише завозити сюди товар, то це призведе до появи значних ризиків для української економіки», – вважає експерт.

Олександр Лановий також наголошує, що приєднання внутрішнього ринку України до ринку ЄС неможливе без перебудови української економіки.

«Європа лише відкриває можливості. Україні можна буде звертатись за позиками, створювати відкриті фінансові ринки, фінансово інтегруватись, що означає залучати європейські капітали в Україну, – каже він. – Власне, з цього все і буде починатися. Коли Україна зможе провести внутрішні реформи такого конкурентно-ринкового типу, фінансово відкритої системи – тільки після цього ми можемо говорити, скільки нам потрібно часу на адаптацію до нових умов і стандартів ЄС. Можна зовсім нічого не зробити, не провести реформ і залишатися такою собі відсталою патріархальною окраїною Європи, яка використовується лише як джерело робочої сили, молоді для інших країн, а не як місце власного зростання. Ті відкриті дверцята не означають, що Україна відразу все отримає. Питання адаптації – це дрібниці, потрібна реальна перебудова підприємств, галузей, перехід на інші технології, енергетику також потрібно перебудовувати. Це величезні проекти, величезні виклики. Йти в Європу зі старим мотлохом, старими підприємствами є позицією слабкого немічного гравця, й очікувати успіхів тут неможливо. Якщо Україна проведе реформи, то після започаткування нових економічних механізмів можна сподіватися, що українській економіці потрібно буде 5-8 років на адаптацію до європейських стандартів».

Проте результат від торговельно-економічної співпраці між Україною та ЄС не примусить себе довго чекати, переконаний старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Ґазізуллін.

«Період адаптації може тривати і 20-30 років. Якщо подивитися на румунів чи болгарів, які вже давно підписали ці угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, отримали членство в ЄС, але дотепер повністю не відповідають усім європейським стандартам, то зрозуміло, що цей процес може бути дуже тривалим. Але, вочевидь, є певні етапи, коли вже видно невідворотній прогрес. Я думаю, що перші результати можна буде оцінювати вже за два-ти роки, тобто за такий період часу буде відчутним ефект від виконання Україною певних вимог Угоди про асоціацію з ЄС», – пояснює експерт.

На думку Олександра Пасхавера, пристосування української економіки до стандартів ЄС триватиме не одне десятиліття: «Перші декілька років будуть значним ударом, коли підприємці лише ознайомлюватимуться з новими умовами. Але споживачі, тобто громадяни, відразу отримають користь. Просто вони зможуть купувати більш якісні товари і до того ж за дешевшими цінами».

Проблеми з Росією будуть, але недовго

Щодо Росії, то, на думку експертів, вона змушена буде прийняти факт економічної інтеграції України в ЄС. Утім, все залежатиме від того, наскільки успішною в цьому процесі буде Українська держава.

«Росія нічого не зможе зробити, за винятком політичних погроз. У неї є декілька можливостей – це політичний тиск, заяви різного типу, дискримінації різного типу або ті чи інші силові варіанти, починаючи від енергетичних засобів, закінчуючи військовими. Якщо Росія піде на силові варіанти, то в такому випадку від неї відвернеться весь світ і це буде крахом для російської імперії. Тому я думаю, що Москва більше залякує, ніж насправді буде адміністративно, згори, силовими способами завдавати нам шкоди. Що стосується реальної комерційної, ринкової торгівлі, то тут скільки б не говорив прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв, він нічого не вдіє, оскільки не зможе зупинити процеси торгівлі, якщо це буде вигідно російським суб’єктам ринкових відносин. Стосовно валютної позиції, то Росія також перебільшує, тому що вона є обмеженим кредитором України, більшим кредитором є світові банки та компанії. Там основні джерела та основні фінансові можливості, а не в Росії», – зазначає Володимир Лановий.

Коли Угоду про асоціацію між Україною та ЄС буде підписано, Росія може інтригувати, щоб вона не була ратифікована. Але, коли вона переконається, що дороги назад немає, то припинить цю кампанію залякування і шукатиме шляхів, як використовувати нове положення для себе і для власної вигоди, прогнозує Пасхавер.

«Ситуація з Росією поки що залишається невизначеною. Усе буде залежати від того, яку вона обере щодо України стратегію – чи Москва змириться з фактом європеїзації України, чи вона буде цьому підлаштовуватися, чи, все ж таки, чинитиме супротив, – зазначає Ільдар Газізуллін. – Зараз важко передбачити, якою буде стратегія Кремля. Але думаю, що перші рік-два дійсно будуть напружені відносини з Росією. Тут, знову ж таки, все залежить від того, наскільки успішною буде робота уряду з виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС».

Тетяна Штифурко, ІА ZIK, Андрій Степанов
http://zik.ua/ua/analytics/2013/10/23/shcho_ukrainu_chekaie_pislya_asotsiatsii__prognozy_ekonomistiv_436075