Виступати в Одесі мене запрошували ще восени - заздалегідь попередили, що навесні планується масштабний поетичний захід. Згодом, як мені повідомили, плани змінилися, та організатори вирішили просто запрошувати авторів на сольні вечори. От і дочекався - запросили виступити 12 травня в арт-кафе "Бандероль" на власному поетичному вечорі Артема Бебика. Організацією займалися люди з МГО «Мовний ренесанс».


заінстаграмив навколишній ландшафт через віконце, яке прикувало мою увагу:



По прибуттю нас зустріли, поводили по центру Одеси, нарозповідали всіляких цікавинок про місто, врешті-решт ми просто мило поспілкувалися. І настало 17.00, ми прибули до "Бандеролі".

Цей поетичний вечір був дещо незвичним, оскільки я вирішив не читати свої найходовіші вірші, рясно оздоблені матюками. І не дарма, адже це дуже добре вписувалося в атмосферу літературника. Вона виявилася вельми затишною та дружньою - не в останню чергу завдяки дизайнерському стилеві закладу, а в першу чергу через сприйнятливу та охочу до дискусії публіку. Так, цього разу теж було багато спілкування з людьми, причому набагато осмисленішого, ніж попереднього разу (утім, даний факт аж ніяк не применшує цінність балачок останнього). Я взагалі дійшов висновку, що найголовніше для мене на подібних заходах - це саме взаємодія з публікую, у тому числі через розмову. Бо вірші та інші твори можна вільно почитати та послухати в інтернеті, а от відкрито поспілкуватися з зацікавленими людьми не завжди випадає нагода.

Зважаючи на те, що на кілька творів я на вечір наклав вето, а також на те, що потрібно було самому заповнити аж 2 години часу, я пошурхотів по архівах: відшукав деякі забуті або недооціненні свого часу вірші - як старі, так і нові. На додачу я поділився вибраною авторською афористикою (звісно ж, з постмодерністських уроків) та антижартами (от і кар'єра стендап комедіанта розпочалася).


Обсяг прочитаного матеріалу досить великий, тому, аби не втомлювати читачів, викладаю лише вірші, які ніде не декламував на публіку.

Нелюбов

Часто,
Коли мовиться слово "любов",
Люди думають про стосунки, секс, Бога -
Про що завгодно,
Але не про любов.
А ви згадайте:
Як метелик розфарбовує повітря крильцями.
Як посміхається мати.
Як пахне кохана.
Як звучить улюблена пісня.
Як смакує їжа на голодний шлунок.

Утім, це теж не любов.

28.03.2013

Ми всі помремо,
Ми всі помремо.
Агов!
Ти теж помреш, друже.
Може завтра, може через 50 років,
А може в наступну мить.
Досі нема чого сказати?
Досі сердишся на те, що батьки про тебе піклуються?
Досі злишся на кохану за те, що сміє бути особистістю?
Досі гуляєш вулицею, не помічаючи запаху розквітлого бузку?
Досі нудно, не знаєш, чим зайнятись?

Тоді ти досі не знаєш, що помреш.

04.05.2013



Вірш про інтереси

Алкоголь, нікотин
ЛСД, героїн
Анаша, первітин
Декстрометорфан

23.01.2013


І наостанок запрезентую кілька світлин з Одеси.

«Киев Вечерний» — это только настоящие эмоции, неподдельный смех и множество неожиданных сюрпризов. Ведущие проекта Владимир Зеленский и Валерий Жидков приглашают в гости известных людей самых разнообразных профессий: артистов, спортсменов, бизнесменов, политиков, архитекторов, шахматистов… Никто из гостей заранее не знает, чем для него обернется столь, казалось бы, гостеприимный визит. Предугадать сценарий развития событий в студии [...]

27 квітня в барі "Перехрестя" (це Миколаїв) відбувся літературний конкурс [drugstore pt 2. breaking], який є продовженням раніше описаного мною [drugstore. pt 1]. Захід зорганізовано об'єднанням [Change in Art].

Почну з того, що я, на жаль, проспав і прийшов аж у самому кінці вечора (ненавмисно, звісно ж). Тому навряд чи вдасться скласти розгорнутий звіт. Утім, можу детально описати власний виступ. Дуже сподобалося активне спілкування з публікою. Можливо, воно було навіть надто активне - здається, я більше теревені правив, ніж читав вірші. Але ж самі розумієте: не було б таких привітних і розкутих людей у залі, то й розмова б не зав'язалася так добре. І все ж, як я вже казав, мабуть дійсно варто змінювати поетичну орієнтацію на кар'єру стендап комедіанта. Власне, весь чад кутежу самі можете оцінити на відео:


День Поезії в Адреналіні). Хотів прочитати один новий вірш, але заплутався з ходом конкурсу - на минулому drugstore було 2 тури, тому, подумавши, що аналогічно відбуватиметься й цього разу, я відклав свіже творіння на потім. Однак раунд був один, і познайомити публіку з ним не вдалося. У будь-якому разі - не страшно, для вирішення цього непорозуміння я викладу вірш прямо тут:

Memento Mori

Незадовільність стискає
Підступними пазурами.
Я кажу собі:
"Я помру".
І стаю щасливий.

31.03.2013



Переміг у конкурсі Володимир Греков, з чим його щиро вітаю. Цей поет вперше здобув першість у заході такого формату та, думаю, заслужено: зважаючи, по-перше, на значний стаж у поетичній тусовці міста, а, по-друге, на той факт, що Греков, на мою думку, є найпоетичнішим з усіх миколаївських поетів (у чому, либонь, є повною протилежністю до мене).

До речі, на мою радість, переможця визначали голосуванням, на відміну від попереднього конкурсу, чий авторитарний принцип обирання за допомогою журі я трохи покритикував.


Оскільки мені не вдалося бути присутнім, аби зняти виступаючих на відео, наведу кілька фото з виступу.

У мене навдивовижу безумний погляд.

Ще один доказ, що я все-таки читав вірші.

Переможець конкурсу - Володимир Греков.

Люблю емоційність цього хлопця. Мабуть, не я один.

Дебютував зі своєю поезією Матвій Милославський.

Читає вірші Ірина Павленко a.k.a. Іра Пам'ятай.

Організаторша та поетеса Олександра Озерова кидає зігу зі сцени.

Хікуємо в клубасику.

І наостанок - модна хіпстерська світлина:

Олена Кравець – відома українська актриса, яка виступає за “95 Квартал” і являється його генеральним директором. Як і більшість акторів Кварталу вона народилась у Кривому Розі 1 січня 1977 року. батьки були металургом і економістом відповідно. У школі вона була … Читать далее →