Сегодня 1 января, четверг ГлавнаяНовостиО проектеЛичный кабинетПомощьКонтакты Сделать стартовойКарта сайтаНаписать администрации
Поиск по сайту
 
Ваше мнение
Какой рейтинг вас больше интересует?
 
 
 
 
 
Проголосовало: 7281
Кнопка
BlogRider.ru - Каталог блогов Рунета
получить код
Ілона Сеньків
Ілона Сеньків
Голосов: 0
Адрес блога: http://ilonasenkiv.blogspot.com/
Добавлен: 2014-02-03 15:39:52
 

2013-11-17 20:39:00 (читать в оригинале)

Ти важливіший, ніж сонце, місяць та усі зірки.
Ти потрібніший, ніж ліки.
Ти досконаліший, ніж мрії.
Ти той, хто забирає у вічний полон серця.
Ти той, кому вірять більше, ніж власному дзеркальному відображенню.
Ти той, кому присвячують не поеми, а ціле життя.





Мій ангел – охоронець

2013-11-17 20:28:00 (читать в оригинале)

Раніше я думала, що ангели мають білі пухнасті крила, і живуть на небі. Але тепер зрозуміла, ангели – це люди, які нас люблять, підтримують і завжди поруч.
А знаєте, як я познайомилась із своїм ангелом? 
На дворі був теплий літній вечір, а на душі – вічна завірюха. Навколо – натовп незнайомих людей, із якого непомітно виділився він, взяв міцно за руку і тихо сказав: «Не відпущу».
Не відпустив! Мій ангел завжди поруч: у хвилини щастя і у секунди горя, поруч при гірких невдачах і солодких радощах. Поруч при всіх злетах і падіннях.
Він не оберігає мене, сидячи на моєму плечі, він ніжно цілує у щічку і впевнено говорить: «Все буде добре»!





Ідеал

2013-11-16 21:42:00 (читать в оригинале)

Ми зустрілись у тому святому й величному місці, де поєднуються серця, очищуються душі, панує щирість та віра. Такими ж світлими, милими, по-справжньому добрими були й мої почуття до тебе. 
Я ніколи не торкалась твоїх уст, хоча вони були для мене такими рідними, я ніколи не володіла твоїми думками, хоча вони часто були зайняті мною, мені ніколи не належав твій погляд, хоча він часто зупинявся на мені, я рідко чула твій голос, та запам’ятала його на все життя. 
Ти був моїм вимріяним, виплеканим ідеалом. Уособленням краси, мужності, ніжності, вихованості та витонченості. Ти був головним героєм фільму, який називався «Моє життя». Ти був найяскравішою кометою у всесвіті моїх думок, ти був моєю найбажанішою мрією, ангелом, який мав ключ до мого серця. Ти був тим, кого я, навіть достеменно не знаючи кохала, тим, кому присвячувала свої ще маленькі, але успіхи, свої не марно прожиті дні. 
Наші долі жили у різних напрямках, мали різні цінності та різні плани на майбутнє. Поруч були лиш іскри від двох карих поглядів. На жаль, цього було замало, наші долі були написані на різних сторінках книги, і їм уже ніколи не судилось з’єднатись в одну. 
Ну що ж, ти створиш міцну сім’ю, я – успішну кар’ру. Ось так і розійдуться наші шляхи. 
Я так і залишусь назавжди твоєю недосяжною мрією, а ти навіки моїм ідеалом.


Тоді, коли кохання закінчується

2013-11-16 00:26:00 (читать в оригинале)





Коли навколо ні душі, ти по-справжньому щирий. Вітер легенько ворушив морськими хвилями. Молодий місяць, час від часу визираючи із-за хмар, усміхався нам. Усе було як завжди.

Ми часто любили сюди приходити у будь-які пори року.  Пам’ятаєш, як не могли досхочу наговоритись, відірватись від поцілунків, як до ночі, мовчки взявшись за руки, слухали нашу улюблену «Rendez-Vous», а пам’ятаєш, пам’ятаєш, як однієї ночі намагались полічити усі зірки на небі. Пам’ятаєш, як ти любив називати мене «моя Джульєта», як усім говорив: «Ось вона, з нею хочу прожити усе своє життя». Усе було як завжди. Сьогодні ми знову прийшли сюди удвох. Та наша зустріч була особливою. Сьогодні ми прийшли похоронити нашу любов.
Не буде сліз, моя душа і так переповнена ними. 
Не буде докору, ти уже жалієш.
Не буде обіймів на прощання, це ні до чого.
Буде майбутнє. У кожного своє.
Ілона Сеньків


Сумую за тобою

2013-11-14 23:40:00 (читать в оригинале)

Я так сумую за тобою… За твоїм ніжним поглядом, поцілунком, дотиком, сумую за твоїм «люблю». Сумую за твоїми щирими порадами, сумую за тим, коли ти заспокоюєш при труднощах, сумую, коли тебе немає поруч, щоб розділити радість. Я вже так сумую за тобою, хоча ще не знаю тебе. Можливо, я тебе й бачила колись, але тоді ще не прийшов той час, наш час… А може, то ти був у тій довжелезній черзі за «гарячими» квитками на концерт улюбленого співака, чи, може, ти той, що кожного ранку виходиш саме на тій зупинці, коли я заходжу у трамвай, а може, ти той, що тоді, на березі озера, так проникливо дивився, але підійти так і не наважився, адже тоді було «ще не час». Чи, може, ти той, що читає зараз ці рядки, А можливо, ми ще й не зустрічалися ніколи, можливо, ти живеш у іншому місті, країні.. Байдуже, я все одно сумую за тобою. Я не знаю, якого кольору у тебе волосся, очі, не знаю твого зросту, стилю, захоплень, та я все одно уже сумую за тобою. Можливо, ти не любиш переглядати мелодрами, які я так обожнюю, а можливо, тобі до вподоби реп, який я не можу терпіти, можливо, ми зовсім не схожі, можливо, навіть і різні… Байдуже, я так сумую за тобою, і хочу по-скоріше зустріти.

Ілона Сеньків



Страницы: 1 2 3 

 


Самый-самый блог
Блогер ЖЖ все стерпит
ЖЖ все стерпит
по количеству голосов (152) в категории «Истории»


Загрузка...Загрузка...
BlogRider.ru не имеет отношения к публикуемым в записях блогов материалам. Все записи
взяты из открытых общедоступных источников и являются собственностью их авторов.