"Коли Київ закидало, всі критикували Попова, а взяли б самі лопатку і пішли відкидати"

Фото: Gazeta.ua
Он может гордится результатами своего труда:)

Надворі сутеніє. Міський голова тільки повернувся з сесії облради. Там депутати провалили виділення грошей на лікування хворих з нирковою недостатністю у приватній клініці. Веде в кабінет. Секретарка низька, повна жінка з короткою зачіскою років 55-ти заносить розчинну каву у прозорих чашках.

- В місті ще була проблема з насосною станцією, - розказує Віталій Олександрович. - Три роки тому у центрі неможливо було дихати. Насосна станція знаходиться у найнижчій точці міста, туди стікають всі каналізаційні стоки. Вона не справлялася з роботою. Тепер новий колектор працює, нові насоси. За три-чотири тижні роботи завершимо.

Скільки витратили?

- На ремонт пішло 235 тисяч з обласного бюджету і 24 тисяч з місцевого. На сам насос — 400 тисяч. Люди помітили роботу тим, що неприємний запах у центрі міста пропав. Коли траплялися аварії, то всі стоки йшли у річку Золотоношку. Тепер, сподіваюся, такого не буде.

З 1991 року ви працювали на горілчаному заводі „Златогор", доросли до віце-президента. Навіщо вам було мерство?

- Раніше думав, що за межами "Златогору" життя немає. Числилося, що живу у Золотоноші, але насправді в машині, бо підприємства у нас по всій країні. Хоч зарплата менша - отримую близько п'яти тисяч гривень. Домовилися з дружиною, що моя зарплата не буде йти на родину. Якщо треба заправити машину, щоб вивезти сміття — знімаю гроші і віддаю на бензин. Ще віддаю на паливо. Підлеглі вже звикли, спочатку не розуміли.

Чи не було бажання за ці три роки махнути рукою і кинути все?