|
Какой рейтинг вас больше интересует?
|
Главная /
Каталог блоговCтраница блогера olisawa/Записи в блоге |
Медична реформа в Україні: провал операції
2013-11-06 12:48:08 (читать в оригинале)
За темою
Медична реформа — відстрочка вироку20.05.2013
Про психіатрію відверто: психіатри були налякані нормою про примусову госпіталізацію11.10.2013
Інсуліновий шок30.09.2012
Новий КПК очима практиків: перші підсумки застосування12.09.2013
Реформа влади в регіонах — шлях України з кризи01.11.2013
«Нам дали сумки сімейного лікаря, але вони стоять у шафі, оскільки немає ні знань, як їх використовувати, ні бажання цього робити ...»
Медична реформа в Україні необхідна, але поки її впроваджують непродумано і фрагментарно. Такий головний висновок зробив Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, провівши аналіз реформи системи охорони здоров'я в Україні, результати якого були озвучені на круглому столі «Реформа охорони здоров'я в Україні: ідея та реалії».
Усі ми розуміємо, що жодне перетворення в будь-якій сфері не може проходити гладко і безболісно. Особливо якщо суттєве реформування стосується такої мегаважливої абсолютно для всіх і кожного сфері як охорона здоров'я. Як відомо, успішне впровадження будь-яких реформ має базуватися на зваженому підході, чіткому формулюванні мети, затвердженні покрокового плану та критеріїв оцінки реформування... А вивчення досвіду інших країн допомогло б уникнути багатьох помилок.
Мабуть, МОЗ просто забув про ці прості правила, почавши реформу без... затвердження чіткої моделі реформування системи охорони здоров'я. В результаті пілотні регіони (Київ, Вінницька, Дніпропетровська і Донецька області) зіштовхнулися з необхідністю самостійно розробляти нові моделі надання медичної допомоги та підходи до її побудови. «Якби Міністерство охорони здоров'я чітко пояснило, що ми будуємо, реформа на місцях ішла б зваженіше, ефективніше і з меншими проблемами. А так ми впроваджуємо реформу навпомацки...», — нарікають у пілотних проектах. Одним із найболючіших питань стала відсутність критеріїв реорганізації сільських дільничних лікарень в амбулаторії сімейної медицини. В окремих випадках це призвело до погіршення доступу до медичної допомоги для сільських жителів.
«Відсутність інформаційної кампанії напередодні та під час реформи збільшила опір реформі з боку медичних працівників, які не знають, що чекає на них завтра. Влада так і не пояснила громадянам, що таке реформа і яка її мета. Тому населення, яке звикло саме визначати собі шлях у системі охорони здоров'я, очікує від реформи тільки погіршення доступу до медичної допомоги», — каже Олександра Бетлій, координатор проекту «Аналіз реформи охорони здоров'я» Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.
Упевнена, більшість погодиться, що сьогоднішня система охорони здоров'я перебуває в глибокій кризі. Соціологічні опитування стверджують, що українці «за» зміни в медицині, але «проти» такої реформи. Кожному потенційному пацієнтові хотілося б, щоб медицина була доступною, ефективною і адекватною їхнім доходам. Згідно з дослідженням Школи охорони здоров'я Національного університету «Києво-Могилянська академія», 40% населення давали хабарі в медицині впродовж минулого року, причому троє з чотирьох пацієнтів, що перебувають на лікуванні в стаціонарі, платили за це. До того ж і кількість, і розмір таких платежів зростає з кожним роком. А згідно з опитуванням Державної служби статистики, 16% респондентів зазначили, що члени їхніх сімей не змогли отримати медичну допомогу або купити ліки саме з причини високої вартості «безкоштовної» медицини. Наші лікарі сьогодні працюють як конкуренти, які зацікавлені у хворому пацієнті і в процесі лікування, а не одужання. Це не дивно, адже заробітна плата молодого лікаря після інтернатури становить у середньому 1300 гривень.
До того ж стан здоров'я українців залишається незадовільним. За показником середньої тривалості життя Україна дуже відстає від країн ЄС. Для здоров'я, як відомо, дуже важлива профілактика, якою в нашій країні, на жаль, не займається жоден лікар.
Одним із перших кроків медичної реформи в Україні є чітке структурування медичних установ за видами допомоги: первинна (амбулаторії), вторинна (клініко-діагностичні центри та лікарні), третинна (на
рівні республіканських та обласних лікувальних установ, у тому числі диспансерів), а також екстрена медична допомога. У нашій країні поліклініка фактично грає роль первинної ланки, в результаті наші співгромадяни звертаються переважно до вузьких спеціалістів і самі вирішують, до якого лікаря їм піти. У той час як у європейських країнах 70% медичної допомоги надається лікарями первинної ланки — сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами.
У пілотних регіонах поки зробили тільки перший крок — відокремили первинну ланку медичної допомоги. Але водночас не було побудовано ефективної співпраці із вторинною ланкою. «Вагомою причиною стала відсутність комплексного підходу до реформи, який би ґрунтувався на ретельному плануванні і достатньому фінансуванні. На жаль, недостатнє фінансування поставило під питання можливість успіху реформи», — каже О.Бетлій.
При впровадженні медичної реформи в областях-піонерах було змінено формулу розподілу фінансування: новоствореним центрам первинної медико-санітарної допомоги було виділено 28% коштів замість традиційних 15. При цьому вторинна ланка медичної допомоги не отримала компенсацій попереднього рівня фінансування. У результаті ці установи зіштовхнулися зі суттєвими проблемами в погашенні навіть поточних витрат. Це ще більше збільшило протистояння між установами різних рівнів, яке й так було величезним, особливо через те, що вузькі фахівці не бачать свого майбутнього і бояться звільнень чи примусу перевчатися на сімейних лікарів.
Сергій Северин, голова Донецької обласної асоціації лікарів загальної практики — сімейної медицини, вважає: «Головною проблемою пілотного експерименту є відсутність ефективного механізму зворотного зв'язку для своєчасної корекції помилок, які виявляються під час реформування».
«Ми знайшли вихід. На автобусі об'їздили всі 73 амбулаторії Дніпропетровська і на місці послухали зауваження та пропозиції пацієнтів, представників громадських організацій та медиків. На усунення зауважень було кинуто багато ресурсів. Що ми зробили? Постаралися максимально розвести потоки пацієнтів. Для дітей створили профілактичний день здорової дитини. Сімейний лікар виділяє окремі години прийому для дітей та дорослих. До того ж, вирішено було «закріпити» дітей за сімейними лікарями, які мають педіатричну спеціальність. Звичайно, з'являються усе нові зауваження, але вони вже іншого характеру», — ділиться досвідом Володимир Павлов, заступник голови Дніпропетровської обласної ради.
Оскільки на чільне місце медичної реформи поставлено інститут сімейної медицини (адже саме сімейний лікар є першим контактом пацієнта в системі охорони здоров'я), виникає резонне питання про кадри. Річ у тому, що сьогодні медиків із дипломом лікаря загальної практики сімейної медицини небагато. До того ж підготовка сімейного лікаря у виші займає не менше восьми років (шість років у медичному університеті та два роки — в інтернатурі). Але так як поїзд реформи вже набрав швидкість, вирішено було швидко перевчати дільничних педіатрів і терапевтів на сімейних лікарів на короткострокових шестимісячних курсах (пізніше тривалість навчання і геть скоротили до чотирьох місяців). Наприклад, на лор-захворювання з цього терміну виділяється чотири дні, а щоб лікар мав можливість допомагати вагітним жінкам або приймати пологи — два тижні.
Якщо врахувати, що більшість (60%) таких медиків передпенсійного віку, а деякі й зовсім переступили цей рубіж, ідея виглядає, м'яко кажучи, наївною, та й узагалі виникає питання про доцільність подібного навчання. Чи може лікар у віці за п'ятдесят, який пропрацював усе життя за певною спеціальністю, пройшовши короткострокову перепідготовку, стати універсальним фахівцем?
Найчастіше терапевт із багаторічним досвідом лікування пенсіонерів боїться навіть доторкнутися до шестимісячного немовляти, а колишній ЛОР просто не має практики розпізнання патологій вагітності. Хоча, згідно з «орієнтовним переліком медичних послуг», сімейний лікар повинен однаково добре розбиратися і в хворобах старенької бабусі, і двомісячної дитини, знати на зубок офтальмологію, гінекологію, імунологію та інше, а також «проводити невеликі хірургічні втручання». До того ж у лікаря немає ніякої зацікавленості в подібній перекваліфікації: при скромній зарплаті обсяг роботи й відповідальності збільшується.
Медики після такого швидкого перенавчання перебувають у розгубленості: «Нам дали сумки сімейного лікаря, але вони стоять у шафі, оскільки немає ні знань, як їх використовувати, ні бажання цього робити ...»; «Курси дали змогу оновити отримані в навчальному закладі знання, але не дали практичних навичок» (фокус-групи сімейних лікарів).
Молоді випускники вишів із дипломом сімейного лікаря також не горять бажанням відпрацьовувати в селі три роки. Адже їх чекає зарплата 1300-1600 гривень та обіцяні одноразові «підйомні» у розмірі 6 тис. гривень.«Я не уявляю активного молодого лікаря, який будує свою кар'єру, сім'ю і згоден працювати за ці гроші в таких умовах», — каже С.Северін.
До того ж, виходячи зі світового досвіду, 60% роботи сімейного лікаря полягає у профілактиці. Але українські медики абсолютно не розуміють суті профілактичних підходів: «Я що, бігатиму по пацієнтах і говоритиму, що палити погано? Нехай вони до мене приходять».
Педіатрія — це окрема тема, до якої потрібно підходити і дбайливо, і відповідально. Адже, як кажуть педіатри, дитина — це не маленький дорослий. А тонкий, специфічний організм, що живе з урахуванням
своїх фізіологічних законів. Тому навряд чи перенавчений на курсах терапевт цілком упевнено візьметься лікувати маленького пацієнта. Та й чи зможуть батьки довірити такому лікареві свою дитину? Знайома розповідала, як сімейний лікар із колишніх терапевтів довго і ретельно вираховувала дозу ліків для її трирічного сина, а знайдений опис препарату в інтернеті свідчив, що ці таблетки можна приймати починаючи з семи років. Ось тому батьки в пілотних регіонах воліють звертатися до сімейних лікарів з колишніх педіатрів.
Усі, в кого є діти, пам'ятають, що в поліклініку з малюками до року слід було навідуватися в спеціально відведений для немовлят день. Тобто, якщо раніше немовлят намагалися не змішувати навіть з більш старшими дітьми, тепер в одній черзі до сімейного лікаря може бути хто завгодно — і діти, і дорослі, що хворіють на різні недуги.
До речі, років 15 тому в Польщі теж намагалися відмовитися від педіатрії. Через три роки, коли рівень дитячої смертності поповз угору, від експериментів з дитячими лікарями відмовилися. Може, все-таки варто враховувати і чужий досвід?
Людмила Станіславенко, голова вінницької громадської організації «Батьки проти медичної реформи», принесла на круглий стіл 20 тисяч підписів вінничан, які благають скасувати або призупинити медичну реформу. «На Вінничині повністю знищено педіатрію. У центральній районній лікарні немає педіатра. І якщо дитину привозять на «швидкій допомозі», оглянути її нікому. Дитяча смертність іде вгору. На реформу виділяються гроші, але старі ліжечка так і стоять, а в дитячому відділенні немає гарячої води. Скорочуються фахівці-медики, але не чиновники», — описує медичну реформу по-вінницьки Л.Станіславенко. До того ж на лікарів лягає неймовірне навантаження. Під час профоглядів (наприклад, для школярів або студентів) один лікар повинен прийняти понад 100 дітей за 3 години. Порахуйте, скільки часу він може приділити одній дитині? Менше двох хвилин.
Таке розширення обов'язків і відповідальності у сімейних лікарів не було компенсовано обіцяним підвищенням заробітної плати до 5-6 тисяч гривень. Щоб отримувати відносно високу заробітну плату, лікарі повинні істотно перевиконувати норматив по кількості прикріплених пацієнтів. При нормі навантаження на одного сімейного лікаря 1500 пацієнтів у місті та 1200 в сільській місцевості в результаті браку фахівців навантаження часто збільшується удвічі, особливо це стосується сільських лікарів.
«Заробітна плата сімейних лікарів не підвищується. Сімейний лікар вищої категорії отримує за одну людину 1,80 гривень на місяць. Якщо ж кількість навантаження на нього виростає вище норми, наприклад, до 2,5 тис. осіб, при розрахунку його зарплати за одну людину він отримуватиме вже... 48 копійок. Введено також так звані якісні показники роботи лікаря, за які існують міфічні надбавки: наприклад, щеплення на дільниці повинні досягати 95% (при тому, що півроку вакцин взагалі не було), 98% жінок мають пройти мамографію», — розповідає пан Северин.
До пілотних проектів потрапила і столиця. «У Шевченківському районі міста проживає 270 тисяч населення, яке обслуговує шість амбулаторно-поліклінічних установ для дорослих та шість поліклінік для дітей. Розташовані вони досить рівномірно по всій території. Додатково в ході реформи було відкрито ще вісім амбулаторій сімейної медицини. Причому одна з них у місці, де проживають 5 тисяч киян і розташовано одночасно вісім лікувальних установ. Доцільність цієї амбулаторії для мене незрозуміла. Зараз хочуть усе зруйнувати, не залишивши жодної поліклініки в тому вигляді, в якому вони існували. Я вважаю, що потрібно провести аналіз, виявити ті лікувальні установи, які дають найкращі результати, і залишити їх у первозданному вигляді. А інші реформувати», — ділиться досвідом Ольга Горбунова, головний лікар поліклініки № 2 Шевченківського району м.Києва.
До речі, і досі наша ідея створення багатопрофільних поліклінік із діагностичною та лабораторною базою під одним дахом слугує зразком для багатьох країн. І чи варто так поспішно впроваджувати медичну реформу по всій Україні, підводити всіх під один ранжир, не враховуючи масштабів територій, особливостей сільської місцевості, окремих регіонів, великих міст і столиці? Адже якщо для села сімейний лікар може бути реальним поліпшенням доступності та обсягів медичної допомоги, то чи потрібно в містах, де є педіатричні служби та жіночі консультації, їх ліквідувати? А розробка норм надання медичної допомоги повинна проводитися з обов'язковим урахуванням українських реалій. Наприклад, доїзд бригади швидкої допомоги до пацієнта за 20 хвилин (10 хвилин у містах) за європейськими стандартами не враховує ні стану українських доріг, ні наших машин швидкої допомоги, ні менталітету українських водіїв.
Досвід проведення першого етапу медичної реформи в пілотних регіонах виявив безліч суттєвих прогалин: починаючи від підготовки сімейних лікарів, оснащення амбулаторій, низької заробітної плати медиків і закінчуючи недостатнім інформуванням населення... Напевно, медична реформа і проводиться в пілотних областях, щоб подивитися, які результати вона дає, які помилки потрібно виправити, що підкоригувати. Головне — все це враховувати. Адже, як казав легендарний теоретик менеджменту Пітер Друкер: «Немає нічого більш марного, ніж ефективно робити те, що взагалі не слід було б робити»
http://ua.racurs.ua/386-medychna-reforma-v-ukrayini-proval-operaciyi
Украина сдаст в аренду Китаю полигон НИТКА
2013-11-06 11:52:29 (читать в оригинале)Минобороны планирует расширить также перечень самолетов, которые могут совершать там полеты

Украина готовит изменения в законодательство относительно деятельности военно-морского полигона НИТКА, чтобы была возможность сдать его в аренду не только Российской Федерации, но и другим странам.
Об этом заместитель министра обороны - руководитель аппарата МОУ Владимир Можаровский сообщил в ходе прямой телефонной линии в Кабинете Министров Украины.
«К содержанию этого соглашения внесены изменения, касающиеся порядка расчета и использования полигона НИТКА не только российской стороной, но и другими странами. И расширение перечня самолетов, которые могут совершать полеты на этом учебном комплексе», - сказал Можаровский.
По его словам, предложения об изменении законодательства, регламентирующего использование полигона, находятся на рассмотрении в профильном комитете Верховной Рады Украины.
Предыстория Россия отказалась от использования в Крыму уникального полигона
Заместитель министра обороны убежден, что эти изменения позволят украинской стороне вести переговоры по заключению соответствующих соглашений со многими странами мира. « Мы знаем, что есть интерес со стороны Китая и Индии», сказал он.
Замминистра также пообещал включить этот вопрос в планы военно-технического сотрудничества с другими странами.
Как известно, Россия официально проинформировала Украину, что с 2014 года не планирует использовать полигон НИТКА для подготовки летчиков ВМФ РФ. Российский аналогичный тренажер в Ейске начнет функционировать на рубеже 2013-2014 годов. Авиационный комплекс НИТКА (наземный испытательный тренировочный комплекс авиационный) был создан в СССР на аэродроме Новофедоровка (близ города Саки в Крыму).
Справка
Полигон НИТКА был сформирован в 1980 году для взлетно-посадочных систем ВМС Украины с корабельными средствами укороченного взлета и посадки самолетов.
На полигоне проводились испытания самолетов и корабельного оборудования для тяжелого авианесущего крейсера, а также обеспечивали подготовку летного и инженерного состава морской авиации.
С 1994 года комплекс использовался для подготовки личного состава морской авиации ВМФ России.
http://vesti.ua/strana/23767-ukraina-sdast-v-arendu-kitaju-poligon-nitka
Эстонец решил переплыть океан на собственном автомобиле
2013-11-06 11:50:10 (читать в оригинале)Инженер из Эстонии решил переплыть океан на автомобиле. Для этого эстонец превратил в амфибию собственный внедорожник. На крыше машины установил понтоны, благодаря которым авто превращается в лодку. Чтобы спроектировать и собрать конструкцию, понадобилось десять лет. В поездку мужчину провожал весь Таллинн.
Еще бы, это лишь второй подобный эксперимент в мировой истории. Первая кругосветка на авто-амфибии длилась восемь лет. Тогда миром путешествовал американец.
http://glavnoe.ua/news/n153739
Женская стервозность обусловлена эволюцией
2013-11-06 11:47:04 (читать в оригинале)06/11/2013 08:30
Язвительность, сплетни и другие проявления пассивной агрессии у женщин играют роль инструмента конкуренции за мужчин
Об этом заявили американские психологи, передают «Подробности».
Когда речь идет о поиске пары, стандартная формула подразумевает, что мужчины борются за внимание женщин. Женская конкуренция за мужчин обычно привлекает к себе меньше внимания. Однако новое исследование показало, что у девушек-подростков агрессивное поведение в отношении к другим девушкам является инструментом конкуренции, помогающим повысить их сексуальную привлекательность по сравнению с соперницами.
Как показало новое исследование, так называемая непрямая агрессия используется женщинами чаще, чем мужчинами, и в основном направлена на других женщин. Она наиболее часто применяется в юности и в молодости - в период максимальной женской фертильности.
Психолог Трейси Вайанкур уверена, что стервозное поведение делает девушек более привлекательными потенциальными партнерами.
Таможенный союз для армянской экономики - это “новое окно возможностей”.
2013-11-06 11:45:17 (читать в оригинале)Премьер Армении: Мы живем в блокаде со стороны двух соседей
Тигран Саркисян рассказал, почему Армения вступает в ТС, почему сложно наладить отношения с Турцией и Азербайджаном, а также как IT спасает экономику страны
— Почему власти Армении решили войти в Таможенный Союз (ТС)?
– Таможенный союз для армянской экономики - это “новое окно возможностей”. Долгие переговоры и исследования завершились, на мой взгляд, успешно, и мы получили возможность подать заявку на вступление в ТС. Ни для кого не секрет, что отсутствие общей границы с ТС - это вопрос, который требовал серьезнейшего изучения и понимания всех за и против. Ни для кого не секрет, что Россия является нашим основным торговым партнером и инвестором, а продукция, изготавливаемая в Армении, в основном, реализуется на российском рынке. И, очевидно, что изолированность от интеграционных процессов на евразийском пространстве приведет к потере конкурентоспособности, более того, может обернуться возникновением определенных ограничений для нашего сотрудничества, что будет мешать нашим стратегическим, партнерским отношениям в ОДКБ. Во взаимоотношениях на постсоветстком пространстве “заморожен” огромный потенциал, и армянские предприятия сильно заинтересованы в том, чтобы рынок ТС был для нас максимально доступным. Более высокий уровень интеграции со странами ТС, в том числе снятие технических барьеров торговли, конечно же, будет стимулировать экономический рост в Армении. Но есть и определенные риски – тарифы в ТС более чем в два раза выше, чем наши таможенные пошлины с третьими странами. Мы столкнемся с определенными трудностями. Но в целом мы видим, что Армения выиграет от вступления в Таможенный союз и единое экономическое пространство.
– Украина собирается в ноябре подписать Соглашение об ассоциации с ЕС. Есть опасения, что Москва даст жесткий ответ на это и не все товары смогут по старой схеме попадать на рынки ТС. Будет ли Армения, исходя из норм ТС, вводить ограничения на украинскую продукцию?
– У нас нет такой задачи и цели устанавливать какие-либо барьеры для товаров из третьих стран. В ТС и ЕЭП действительно действуют единые таможенные пошлины, единые правила, которые обеспечивают свободное движение товаров, услуг, капитала и трудовых ресурсов. Армения, как кандидат в члены ТС и ЕЭП, разрабатывает программу гармонизации законодательства и имплементации институциональных реформ. После вступления в ТС мы станем полноправным участником принятия решений и будем исходить из общих интересов стран ТС.
– Карабахский вопрос был решающим при выборе, к какому союзу – ЕС или ТС – присоединяться Армении?
– У каждого народа своя судьба. Нагорный Карабах имеет для нас фундаментальное значение, поэтому все наши планы строятся с учетом того, что народ НКР должен иметь возможность свободно жить и творить на своей земле. Но все же я бы не стал связывать проблему НК с выбором в экономической интеграции. Существуют фундаментальные вопросы относительно того, как себя позиционирует Армения в этом регионе, каким видит свое будущее, как Армения будет строить свои внешнеполитические и внешнеэкономические взаимоотношения. Все это – комплексные, сложнейшие вопросы. Вопросы безопасности, экономического благополучия, политического, культурологического вектора развития, – приводят к выводу, что стратегическое партнерство с РФ и другими странами ТС вытекает из жизненных интересов нашего народа. Такая постановка вопроса о решающем факторе при выборе, куда идти, более правильная, нежели его сужения до одной позиции.
– Есть ли шансы наладить нормальные, цивилизованные отношения с ближайшими соседями – Азербайджаном и Турцией?
– Безусловно, мы к этому стремимся и понимаем, что надо двигаться в этом направлении. В рамках переговорного процесса, который идет достаточно долго с ОБСЕ и Минской группой, сформулирован ряд подходов, которые предполагают определенные компромиссы как с нашей стороны, так и со стороны Азербайджана. Мы настроены очень конструктивно. Президент Серж Саркисян недавно выступил с инициативой о налаживании дипломатических отношений с Турцией без предварительных условий. Но, к сожалению, время показало, что Турция к этому не готова. Она односторонне поддерживает позицию Азербайджана и не может от него дистанцироваться.
– Возможно, Турция была бы более лояльной, если бы не появилась в Армении идея о канонизации 1,5 млн жертв геноцида армян?
– Эта инициатива исходит не от властей Армении, а от Армянской церкви. Армения – светское государство, насколько известно, Турция тоже позиционирует себя как светское государство, и поэтому я не думаю, что подобные решения со стороны церкви должны стать препятствием для налаживания дипотношений. Если смешивать эти два процесса, то трудно будет найти два соседних государства, у которых не было бы в истории какихлибо конфликтов. Для налаживания нормальных отношений надо смотреть в будущее, конечно, не забывая уроков прошлого. А в прошлом надо искать аргументы, которые помогают двигаться вперед. С этой точки зрения инициатива нашего президента была нацелена на будущее, и я думаю, что решение этой проблемы – вопрос времени. Пока Турция не готова к проявлению политической воли в этом вопросе. С другой стороны, она сегодня себя позиционирует как одна нация – два государства. Турция именно на этой платформе поддерживает Азербайджан.
– Как же удается развивать экономику Армении в таких условиях?
– Серьезные проблемы для развития Армении создает тот факт, что наша страна находится фактически в блокаде со стороны двух соседей. Также для осуществления внешне-торговых операций создают трудности международные санкции против Ирана и единственная дорога, которая позволяет нам поддерживать международные торговые отношения – это дорога через Грузию. Это одна из основных причин снижения конкурентоспособности во многих отраслях армянской экономики. Но, оказавшись в этих условиях, Армения начала развивать менее энергоемкие и транспортоемкие, но одновременно интеллектуальные отрасли, для которых требуется меньше материалов, и они выпускают продукцию с более высокой прибавочной стоимостью. Это, прежде всего, ИКТ, объемы производства которого за последние 5 лет по своему удельному весу сопоставимы уже с горнорудной промышленностью. Мы стимулируем развитие тех отраслей, где у нас есть сравнительные преимущества и экспортный потенциал. 2,5 года назад мы при поддержке Всемирного Банка провели исследование потенциала армянской экономики, определили приоритетные отрасли и разработали доктрину развития промышленности, ориентированной на экспорт. Помимо IT, достаточно серьезного прогресса в развитии достигли фармацевтическая промышленность, производство коньяка, виноделие, точное приборостроение, ювелирная промышленность и другие отрасли. На сегодня перед нами стоит задача диверсификации экономики и внешних связей как политических, так и экономических. Поэтому вопросы евроинтеграции и евразийской интеграции это не вопрос “или -или” , а вопрос “ и-и”…
http://www.segodnya.ua/world/premer-armenii-my-zhivem-v-blokade-so-storony-dvuh-sosedey-473097.html
|
| ||
|
+646 |
670 |
Remi_Etien_Le_Bo |
|
+628 |
671 |
Темы_дня |
|
+606 |
617 |
ClericDade |
|
+578 |
618 |
OnepaTop |
|
+544 |
583 |
wishmaster-moscow |
|
| ||
|
-1 |
9 |
Markup |
|
-1 |
35 |
Русский Ubuntu Linux |
|
-1 |
38 |
Elephant_Talk |
|
-1 |
299 |
Блог Мэтра |
|
-5 |
28 |
Заметки Servisnika о компьютерном железеЗаметки Servisnika о ком |
Загрузка...
взяты из открытых общедоступных источников и являются собственностью их авторов.
