ПРО НАШ ПРАПОР

Шановний читачу, що означає розповісти, написати оповідання про прапор. Це ж все рівно, що описати, як сходить сонце чи як переливається барвами веселка… Забракне, мабуть, слів-фарб, емоцій. Не можу позбутися позитивних емоцій від заходу з прапором у Фастові на День Незалежності, тому хочу переповісти коротко кілька власних життєвих епізодів, пов’язаних з нашим прапором.

Дрогобич. Кінець березня 1990 року. Ще зимно. Холодний вітер з гір продуває до кісток. В центрі міста стоїть висока щогла, на ній майорить синьо-жовтий прапор. Поряд великий стенд, на якому приклеєні аркуші паперу з щирими любительськими віршами. На відстані до мене приглядається добровільний охоронець прапора, робітник долотного заводу.

Знайомимося. Він розповів історію, яка змушує його і ще кількох таких як він, відданих громадській справі однодумців, мерзнути на майдані. Піднімали тут прапор урочисто при великій кількості людей, а через кілька днів якась бабуся замітила, що підозріла постать вовтузиться на цьому місці. Поки дзвонила, звала на допомогу, «диверсант» устиг обкопати флагшток і, бачачи, що прапор не падає, ножівкою для металу перерізав трубу-стойку. Конструкція впала, прапор забруднився. Порушника спокою затримали. Він виявився відставним полковником, який приїхав відпочивати у місця своєї буремної молодості. Чи то в Східницю, чи в Трускавець.

- Навіщо Ви це зробили?
 
Фастів Інфо

Тэги: прапор, укра?нський