В Україні повним ходом йде зачистка натхненників і співчуваючих "русскому миру". Принаймні про це рапортують силовики. Останнє гучне затримання відбулося в Мелітополі, де правоохоронці взяли під варту 25 осіб, яких запідозрили в дестабілізації ситуації в місті. Чи достатньо ефективно влада бореться з проросійським підпіллям і чим може бути корисний Україні світовий досвід протидії державним зрадникам, розбирався "Апостроф".

За словами голови МВС Арсена Авакова, мелітопольське злочинне угруповання вперше проявило себе ще в березні, коли в місті почалися масові підпали аптек, торгових наметів і навіть будівлі міськради. Серія злочинів мала посіяти в місті паніку і переконати городян, що влада не контролює ситуацію в регіоні. Одночасно з валом злочинності відбувалося "вкидання в суспільство запиту на "русский мир", який принесе "стабільність", зазначив міністр.

Однак дестабілізація України суто кримінальними методами – найбільш очевидний і прямий інструмент, який використовується Кремлем на початковому рівні антиукраїнської діяльності. На думку координатора "Інформаційного спротиву" Юрія Каріна, набагато більш ефективним може виявитися суспільно-інформаційний арсенал засобів, що застосовує Москва проти України.

"Росія змістила акценти, і замість військового компонента вона робить ставку на гібридний компонент, тобто розхитування ситуації всередині країни, - пояснює "Апострофу" Юрій Карін. – Сценаріїв маса, наприклад, спецоперація Кремля зі створення картинки про утиск малих народів в Україні. Але багато чого залежить ще від рушійної сили, на яку буде робитися ставка. Адже є велика різниця між затриманнями криміналітету в Мелітополі і, наприклад, всеукраїнською хресною ходою однієї з церковних структур, зав'язаної на країну-агресора. Велику роль тут відіграє інформаційне накручування і накачування суспільства".

Однією з таких рушійних сил, якій не судилося широко розгорнутися на території України, могла стати так звана "Бесарабська народна республіка". Її створення активно планувалося в Одесі, але в квітні 2015 року СБУ провела ряд затримань проросійських активістів у регіоні, поховавши мрії про формування сепаратистського анклаву.

Кримінальний і суспільно-інформаційний рівень проросійського підпілля українські спецслужби ще здатні тримати під контролем, але, за словами екс-глави Служби зовнішньої розвідки України, генерала армії Миколи Маломужа, ця переможна війна у вітчизняних спецслужб виходить добре тільки в силу того, що сам противник погано маскується. "На ті сили, які себе не приховують і висловлюють свою позицію щодо формування підтримки РФ, спецслужби реагують більш-менш оперативно. Але таких сил дуже мало, а ось в глибинних розробках, які повинні вестися за окремими організаторами, ми поки маємо дуже мало результатів", - говорить "Апострофу" Маломуж.

Генерал зазначив, що до глибинних ризиків можна віднести бізнес-інтереси, зав'язані на Росії. "Наприклад, фінансування певних проектів у тій же Верховній Раді, адже безпосередньо йде контрабанда між Росією і Україною. Ми маємо негласну інформацію про те, що навіть наші комплектуючі до російського озброєння надходять з України контрабандою через треті країни. Коли задіяні чиїсь мільйони, людина буде орієнтуватися на Росію не тільки в бізнесі, а й сприяти політично. Спецслужби про це, як правило, знають, але ці речі кришуються на дуже високому рівні в керівництві країни: оточенні президента і уряді", - резюмував Микола Маломуж.

"Кількість впливових персоналій в Україні, які є потенційними зрадниками, а потім стають відкритими ворогами, зашкалює. Якби сьогодні настав день Х, усі були б шоковані точно так само, як шоковані були ситуацією в Криму, - додає "Апострофу" екс-заступник голови СБУ Олександр Скіпальський. – Ми начебто заборонили Комуністичну партію, але я впевнений, що російський комуністичний центр має в Україні конспіративні структури та персоналії. Лідери та керівники замаскованих антиукраїнських організацій відчувають себе привільно, і з боку держави й правоохоронної системи жодних обмежень для них немає, а їх корупційні зв'язки дають їм можливість спілкуватися з ворогом і звіряти свої дії".

Багаторівневий характер проросійського підпілля диктує Україні комплексні методи боротьби з ним. Так, стримувати гібридну агресію на кримінальному рівні, на думку екс-керівника Національного центрального бюро Інтерполу в Україні Кирила Куликова, зобов'язані в МВС.

"Затримувати злочинні елементи – це безпосередня робота поліції. Правда, у нас виходить так, що майже всі злочини – справа рук проросійського підпілля", - говорить "Апострофу" Куликов.

На суспільно-інформаційному рівні до роботи повинні підключитися українські спецслужби. "У Ізраїлі, наприклад, використовуються комбіновані засоби боротьби, - пояснює "Апострофу" колишній ізраїльський солдат, військовий інструктор Цві Аріелі. – По-перше, працює контррозвідка "Шабак". Це дуже багато прослуховування, дуже багато платних арабських агентів. І моніторяться всі, хто має якесь відношення до терористів. Крім того, використовується величезна кількість технічних засобів, ті ж безпілотники".

Про необхідність посиленого контролю й моніторингу з боку спецслужб каже і Олександр Скіпальський.

"Усі вороги, які мають хоча б найменші прикмети антиукраїнської діяльності, - це об'єкти конспіративного контролю з боку нашої правоохоронної системи, і, в першу чергу, СБУ. Але замість цього йде демагогія щодо демократії. Ніхто не говорить про порушення прав, але є функція спецслужб – виявляти ворогів за поведінкою, за прикметами, за заявами, за зв'язками, і вони мають бути постійними клієнтами спецслужб. А у нас йде підміна понять", - резюмував екс-заступник глави СБУ.

А ось боротися з проросійським підпіллям на політичному рівні мають самі громадяни України.

"Найбільша проблема в Україні – не в тому, що є якісь прихильники "русского мира". У будь-якій державі є п'ята колона так звана. Проблема в іншому, - пояснює Цві Аріелі. – "Моссад" – одна з найбільш малочисельних спецслужб в світі. Там працює близько тисячі людей. Але чому вона така ефективна? Справа в тому, що є дуже багато євреїв у всьому світі, громадян інших держав, які бажають на безоплатній основі допомагати єврейській державі. Вони можуть бути як патріотами своєї країни, так і патріотами Ізраїлю, навіть якщо не були там жодного разу. В Україні ситуація протилежна: люди живуть в цій країні і абсолютно не відчувають себе українцями. Якщо завтра на тлі невдоволення президентом і нинішньою владою прийде нова партія й пообіцяє долар по 8 грн та збільшити пенсії удвічі, але спонсоруватиметься російською стороною або мати якісь домовленості з РФ, то люди за неї проголосують".