В Атлантик-Сити 16 июля в основном карде события UFC Fight Night 45 полусредневес Рик Стори (16-8) попытается одержать победу над Джоном Ховардом (22-9). Стори, проведший в октагоне 15 поединков, вернётся после поражения Келвину Гастеламу раздельным решением на мартовском шоу UFC … Читать далее →

  Історія селища Линовиця Прилуцького району починається з 1629 року: саме ним датується перша згадка про селище в літописах. Цю історію місцевий краєзнавець Володимир Латуіль називає «старою», він переконаний: Линовиця існує щонайменше з 1490-го. На користь «нової» історії свідчать кілька фактів, які встановив за архівами та дослідженнями своїх сподвижників – таких як уродженка Удайців Антоніна [...]

Ми вже писали про незвичайну виставку стародавніх інструментів в магазині «Садиба» по вулиці Тараса Шевченка. Диву даєшся інколи з того, якими вигадливими були люди у час, коли до науково-технічного прогресу було ще дуже далеко. Замки і кріплення окремих з них до сих пір неможливо розгадати сучасникам. Пропонуємо ще раз передивитися фотознімки того приладдя, за допомогою якого наші діди господарювали 100, 200 і більше років тому.  Погодьтеся, не всюди нині можна знайти ті шпунтублі, котрими колись користувалися у столярній роботі покоління наших дідів і прадідів.

Фастівська громада давно знає Володимира Івановича Дросенка. Він працював старшим науковим співробітником Меморіального музею К.Г.Стеценка. Вийшов на пенсію, але не перестав займатися краєзнавчими пошуками. Їх результатом стала поява у останні роки низки нових цікавих робіт. Пропонуємо нашій читацькій аудиторії інтерв’ю з В.І.Дросенком.

-Шановний Володимире Івановичу! Як краєзнавець Фастівщини, Ви не могли не оминути шевченківської тематики, адже всій Україні відомо, як тісно пов’язаний з нашим краєм життєвий шлях Кобзаря і його творчість. 

- Ви не помиляєтеся. Останнім часом, перед знаменним двохсотрічним ювілеєм Пророка і Батька української нації я ґрунтовно опрацював тему про перебування Т.Г.Шевченка на Фастівщині влітку 1846 року. Результатом цього стала підсумкова моя робота «Перепетове поле».


 - Будь ласка. Прокоментуйте 2-3 цікавих епізоди з вашої розвідки. 

- По-перше, у 1151 році тут сталася битва між Юрієм Долгоруким і київським князем Ізяславом Мстиславовичем. Адже кінні чи піші переходи безпечніше і простіше було здійснювати степом. По-друге, у 1159 році Перепетові кургани згадуються вже, як межеві знаки Києво-Печерського монастиря (дарча грамота ніби видана князем Андрієм Боголюбським). Згадувалося Перепетове поле в літописах і згодом. За їх даними у 1172 році тут сталася битва князя Михайла Юрійовича з половцями. По цьому полю тоді проходив страшний Чорний шлях, яким степові войовники робили набіги на терени нинішньої Київщини і гнали захоплених ними скот, коней і бранців. Бачив цей степ взимку 1826 року і повсталі мушкетерські та гренадерські роти декабристів. У період громадянської війни 1917-1920-х років в цьому степу проносились з шаблями різні вояки (білі і червоні, сердюки П.Скоропадського і бійці УНР, зелені і вільні запорожці, місцевих отаманських загонів тощо…). Чимала заслуга у дослідженні Перепетового поля припадає також на члена Антропологічної комісії з 1879 року Едварда Леопольда Руліковського, який глибоко займався вивченням історії Київщини, проводив археологічні розкопки давніх могил на землях, які йому належали. В своєму двоповерховому будинку в Мотовилівці він досить довго зберігав всі зібрані у краї старожитності для нащадків. Маючи ґрунтовну освіту і кошти він залишив нам також дослідницьку монографію «Опис Васильківського повіту з точки зору історії, звичаїв, статистики», «Опис повіту Київського», «Могила в Геленівці Васильківського повіту на Україні, досліджена в 1879 році» та інші друковані роботи.



- Як Ви вважаєте, Володимире Івановичу, чи належним чином увічнено пам’ять про участь Т. Шевченка в археологічній експедиції на кургані Переп’ят. Наскільки відомо, там вже кілька разів міняли пам’ятники. 

- На думку фастівських краєзнавців, яку і я поділяю, Перепетове поле має стати пам’яткою історії України під охороною закону. Силами «Просвіти» та волонтерів-патріотів ми облаштовуємо Перепетове поле під комплекс. Нам не вистачає коштів і державної підтримки, у першу чергу- вищезгаданого охоронного статусу. Дуже прикро, що Фастівецька сільська рада, на чиїх землях розташоване Перепетове поле, не може нічого зробити, щоб воно не руйнувалося вандалами, постійно не засмічувалося і занедбувалося. Цей меморіал повинен бути в переліку найвизначніших туристських об’єктів Київської області. Відкритих для відвідування не тільки українцями, а й європейцями. Скажімо, приїдуть сюди раптом українці з Америки і Канади, і що ми у ювілейний рік їм покажемо тут, як пояснимо, що на 200-річчя Кобзаря не знайшлося коштів на відповідне впорядкування Перепетового поля?

- Шановний, Володимире Івановичу! Невдовзі ми будемо відзначати 250-річчя гайдамацького руху на Україні. І зокрема, на Фастівщині. Ця тема наскрізна для творчості Шевченка. Наприклад у «Швачці» він, очевидно за розповідями місцевих копачів, пише, що загін Швачки і Журби ночував десь тут на Перепетовому полі. Так і поєдналися тема давня – скіфська і народно-визвольна – в одному історичному місці Фастівщини у вірші Шевченка. 

- Я давно займаюся темою гайдамаччини, присвятив їй свою роботу «Гайдамацький рух на Фастівщині». Вважаю, що вже зараз пора розпочати підготовку для встановлення пам’ятного знаку до 250-річчя цього руху на Фастівщині. Хочу дочекатися його урочистого відкриття.

Фастів Інфо