В Кургане есть одна замечательная традиция. Если кому-то из наших земляков в голову приходит хорошая идея, которую он очень хочет воплотить в жизнь, сразу же находится огромное количество тех, кто закидает смельчака свежими отборными какашками и сделает все возможное, чтобы идея так и осталась на стадии раннего планирования. Поэтому, если вы вдруг слышите, что у курганцев что-то получилось - знайте, что успех был достигнут путем самого эпического превозмогания.

Однажды у нашего режиссера Константина Романова и студии Compact-TV уже получилось расшевелить местную молодежь, выпустив 42-х минутный фильм «Беглецы». Но было это два года назад. Сейчас съемочная группа работает над новым проектом - «Мы - будущее» - и все бы хорошо, но, как это часто бывает, проблема упирается в деньги.

Для того, чтобы обеспечить фильм звуком телевещательного качества требуется серьезное оборудование и хороший звукорежиссер. Все это стоит денег, которые и призван собрать проект на Boomstarter.


Честно говоря, в тизере показан типичный такой курганский денек.

Если кого-то из вас, дорогие френды, заинтересует этот проект, вы всегда можете поддержать курганский кинематограф материально. Ну или обсудить его здесь, или на странице проекта.

Кажется, здесь не пропущена ни одна деревушка. Приятно удивили его Ялта и окружающие ее горные склоны. Судак он признает «любопытным предметом исторических и антикварных разысканий »). И, конечно, здесь не обошлось без подробностей относительно хорошо сохранившихся реликтов генуэзской Солдайи — крепостных сооружений, гербов, надписей. Уже во время этого первого путешествия по Крыму особые и противоречивые Далее...

Запись Мурзакевич Н.Н.: Поражают путешественника великолепием виды Южнобережья. впервые появилась Крым сквозь время.

 Нашою газетою вже повідомлялося, що місцеві організації Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка і Народного руху України взяли громадське шефство на курганом «Переп’ят» поблизу с.Фастівець, на якому під час археологічних розкопок у 1846 році працював легендарний Тарас Григорович Шевченко.

 В останні роки стало вже доброю традицією, коли після основних заходів вшанування пам’яті Кобзаря у Шевченківські дні просвітяни з рухівцями організовують виїзди безпосередньо на курган, проводять там мітинги, літературні читання та інші заходи. Курган отримує «друге дихання», бо це історичне місце тривалий час постійно руйнувалося, що не могло не непокоїти патріотичну громадськість краю.

 З 2007 року Фастівська «Просвіта» і Фастівський Рух постійно піднімають це питання для громадського обговорення та здійснюють заходи щодо припинення наруги над історичною пам’яттю про Кобзаря. За їх клопотанням Фастівецька сільська влада ухвалила рішення про створення меморіального комплексу «Переп’ят» ім. Т.Г.Шевченка і здійснила заміну розламаного пам’ятного знаку на кургані. Але далі справа не пішла, не дивлячись на запевнення районної влади навести на території кургану відповідний лад. Нині нею називаються нові дати реалізації своїх планів, але час йде, а проекти залишаються проектами. Зазначимо, що особливо непокоїв просвітян і рухівців той факт, що абсолютна більшість мешканців Фастівщини і жоден водій, який рухається на своєму авто трасою Фастів-Митниця ніколи без підказки не скаже про те, куди веде поворот дороги у поле за селом Фастівець. Бо, на превеликий жаль, донині не було жодного стенду, жодного автомобільного знаку на трасі з відомостями про те, що колись тут ступала нога Великого Кобзаря. Це таким повинно бути наше відношення до Переп’яту? Що казати, сумно споглядати на те, як це святе місце знаходиться далеко не в тому стані, якого потребує належна пам’ять про Тараса Григоровича Шевченка та й, взагалі, про будь-який визначний історичний об’єкт на Фастівщині.


Цьогоріч, фастівські просвітяни, рухівці і члени міської організації ВО «Свобода» спробували трішки виправити вищезгадане становище, організувавши декілька разів чималий власний «десант» з граблями, пилками, лопатами і новими саджанцями на Переп’ят. Робота кипіла на ньому добре, в якій брав участь не один десяток людей. Прибирання сміття на території Переп’яту, копання клумб біля пам’ятного знаку для висадки чорнобривців, видалення старих сухих та посадка нових дерев і кущів калини, ліквідація стихійних сміттєзвалищ у лісосмузі та уздовж дороги на курган силами вищезазначених громадсько-політичних організацій стали вже традиційними атрибутами їх діяльності. Та й роботу цю їх члени виконували сумлінно, відчуваючи свій громадянський обов’язок перед Тарасом Григоровичем Шевченком, Україною і рідним краєм.

Слід зазначити також, що завдяки «Свободі» на території кургану був поновлений інформаційний стенд з розповіддю про часи перебування Кобзаря на Фастівщині. А наприкінці липня біля повороту до кургану зусиллями «Просвіти», Руху і «Свободи» було встановлено символічний верстовий стовп-путівник на трасі Фастів-Митниця з відповідними позначками основних місць перебування Кобзаря від місця народження у Моринцях до місця захоронення за заповітом у Каневі. Центральним вказівником, звичайно ж, є той, що вказує шлях на Переп’ят. Безпосереднім виконавцем знаку є просвітянин-краєзнавець Володимир Іванович Дросенко, завдяки копіткій праці якого ця гарна ідея воплотилася у реальність. Саме таким чином, як ми бачимо, громадськість намагається долучити мешканців Фастівщини до більш детального вивчення історії свого краю і її належного пошанування.


До речі, як ми вже писали, Громадським комітетом Фастівщини з відзначення 200-річчя від Дня народження Т.Г.Шевченка (що утворився 7 квітня цього року і куди входить низка патріотичних громадсько-політичних організацій міста і району) вже в найближчий час планується при в’їзді до кургану встановити відповідний пам’ятний знак з меморіальною табличкою, аби відвідувачі знали, на якому святому місці вони перебувають.

Бо саме на кургані патріотична громадськість Фастівщини планує провести основні заходи до ювілейної річниці від Дня народження Кобзаря у наступному році. До цієї дати також готується випуск цікавих історичних буклетів і матеріалів про Перепетове поле та село Фастівець, проведення відповідних культурно-мистецьких заходів згідно ухваленого раніше плану роботи комітету (редакцією нашої газети він друкувався у №32).

Фастів Інфо

Красивая Керчь имеет уездное училище (с 70 учениками) и недавно учрежденный Девичий институт [690] для 30 воспитанниц. В Керчи главный торг производится солью, отправляемой в Таганрог, Ростов и Мариуполь. Новая отрасль промышленности — лов сельдей, приготовляемых по голландскому способу соления, — доставляет уже значительный доход. Считаем за нужное еще сказать несколько слов о керченских курганах. Далее...

Запись Поездка в Крым: несколько слов о керченских курганах впервые появилась Крым сквозь время.